Поки персона входитиме у курс справи, Москва витягне з нього певні домовленості, які будуть зупинені українським суспільством. Але Кремль на цьому гратиме.
У процесі переговорів небажана поява у Тристоронній контактній групі (ТКГ) осіб, які не володіють «матеріальною частиною». Особливістю цього процесу є дипломатичний формат, який має певні ритуали, процедури, процеси, що базуються як на писаних, так і на звичаєвих речах. Нормандський процес наскрізь базується на домовленостях. У ньому дуже рідко зустрічаються юридично сильні документи. І від самого початку появи і Мінськ-1, особливо Мінськ-2 і ключові складові заходів, це все — не документи, це — домовленості. Тому особливе значення і в Мінському процесі, і в Нормандському форматі, має тяглість. Зверніть увагу, з російського боку в переговорному процесі від самого початку одні й ті ж самі особи, наприклад, Азамат Кульмухаметов. Поява перших персон у цьому випадку має ритуальний характер. Таким чином, російська сторона зберігає цю тяглість, в процесі домовленостей зберігає цю історичну пам’ять, що дозволяє при кардинальній ломці фігур і процесу з іншого боку, дуже швидко використовувати це на свою користь. І так у дипломатичному процесі багато хто працює. Особливо славляться китайська та індійська школа дипломатії. Тому тут треба бути дуже обережним і готувати кадрову ротацію.
Чергова зміна — це чергова московська гра
З обранням президентом України Зеленського відбулися карколомні зміни не тільки в Нормандському, але і в Мінському процесах. Фігурою Єрмака було дуже легко торпедовано технологічні і політичні складові цього процесу з українського боку. Як зазвичай це робиться? У будь-якому форматі (політичному, міжнародному) є декілька складових. Найвищий перший — рівень глав держав, другий, на сходинку нижчий — рівень глав урядів, ще на сходинку нижчий — рівень міністрів закордонних справ, і ще нижчий — рівень керівників політичних департаментів (в Україні це може бути рівень заступників міністра). На кожен із цих рівнів розписані певні функції і вони несуть на собі певні зобов’язання. Тепер уявіть собі, що ні з того ні з сього, під тиском російської сторони, з’являється якийсь інститут у цьому процесі — політичних радників глав держав. До останнього моменту в Україні не розуміли, що це таке. Будучи президентом, Порошенко ці зобов’язання поклав на міністра закордонних справ, і Клімкін це вміло використовував. Треба сказати, що будучи міністром він, швидше, виконував функції радника глави держави із зовнішньополітичних питань, ніж міністра. Але це вже«заслуги» Петра Порошенка.
Читайте також: Чорновіл: Кравчука призначили головою української делегації у ТКГ на вимогу Кремля
Що таке поява Єрмака в цьому процесі? Вона зруйнувала усталені технології, функції, і, фактично, всі ті напрацьовані моменти, на яких базувалася позиція української сторони. Росія домоглася мети — зруйнувала українську позицію, і, найгірше, цим загострила ситуацію всередині України між главою держави і суспільством. Думаю, в тому числі, і заміна керівника офісу Зеленського була обумовлена тим, що Москва погодилася на діалог із Єрмаком.
Читайте також: Что общего между назначением Кравчука, ликвидацией "полтавского террориста", избиением женщины в поезде, гибелью разведчиков на фронте?
Чергова зміна — це чергова московська гра. Поки персона входитиме у курс справи, Москва витягне з нього певні домовленості, які, зрозуміло, будуть зупинені українським суспільством. Але Москва на цьому гратиме. Згадайте хоча б нинішні заяви про переговорний процес із Луганськом і Донецьком. Не знаходжу слів, щоб охарактеризувати цю ініціативу на даному етапі. Бо абсолютно зрозуміло, що нам треба забувати про термін «реінтеграція». Той часовий термін, коли можна було використовувати цю тезу, минув. Скоріше, на цьому етапі я би пропонував «співіснування». Максимально, щоб я зробив зараз — це зробив певну програму по переселенню лояльних Україні людей на територію, контрольовану урядом України.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube