Вчора з друзями слухав записи розмов Порошенка з Байденом, які оприлюднив депутат Деркач.
Післясмак – огида. Як сказав один мій приятель, «людина, яка так вилизує чужу дупу, не може не хотіти, щоб хтось лизав ій». Феномен теплої калюжі, в якій ПП опинився наприкінці своєї каденції у світлі цих розмов набув логічності.
Скарги на своїх партнерів по коаліції, брехлива обіцянка дати Яценюку піти красиво (згадайте його демонстративний винос депутатом БПП Барною) відкривають Петра з дещо незвичного для його апологетів боку.
Читайте також: Кочетков: Пленки Деркача – подтверждение того, что мы и так знаем. Последние шесть лет имеем множественные признаки внешнего управления Украиной
Ну і в принципі спроби впливати авторитетом США на посадовців, які не підпорядковувалися Порошенку, виглядають жалюгідно. Може хтось назве це дипломатією, але, як на мене, це радше сексотство. Плюс, дуже промовистий момент щільного контролю з боку США дозволяє зрозуміти справжнє ставлення до Порошенка та його слів.
Але понад усе мене цікавить те, як ці записи були зроблені та як вони потрапили до тих, хто їх оприлюднив. Це було прослуховування президентського кабінету, телефонної розмови чи, можливо, записи робилися з відома Порошенка і потім потрапили до чужих рук. Дуже хочу почути версію як правоохоронців, так і ПП.
Читайте также: Геннадій Друзенко: Прокляття президентства
Теоретично Байден може перемогти на виборах президента США цього році, тому для України критично важливо не втручатися у чужий виборчий процес і в жодному разі не підтримувати тиск на Байдена. Треба робити висновки з минулих спроб, відлуння яких нас накриває й досі.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
