Європа відмовляється подбати навіть про свою безпеку / Фото: REUTERS
Минулого тижня окрім повільної смерті Олексія Навального у в'язниці з стягування військ і зброї Росії до кордонів України світ дізнався про пряму російську атаку проти країни НАТО і ЄС. Відмова дати рішучу відповідь на цей злочин буде непростимою і небезпечною.
Про це на сторінках The Telegraph пишуть екс-президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес й експерт Chatham House Кайр Джайлс. Вони вказують на великий вибух на складі боєприпасів у Чехії в 2014 році, який, як виявилося, організували агенти ГРУ Олександр Мішкін і Анатолій Чепіга. Вони ж через чотири роки після того влаштували хімічну атаку в Солсбері. На думку авторів, важливість російських дій в Чехії важко переоцінити, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.
Росія відправила двох офіцерів розвідки для організації саботажу в серці Європи, вбивши двох громадян Чехії в процесі. Як сказав британський депутат і голова Комітету з закордонних справ Палати громад Том Тагендхет: "Якщо це акт війни, тоді, чесно, я не знаю, що це таке".
Але все ж найсильнішим терміном, до якого вдався верховний представник ЄС з закордонних справ Жозеп Боррель, було "деструктивні дії" Росії. Навіть після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС не з'явилося жодних реальних дій у відповідь. Прозвучали лише ритуальні слова про "єдність", "солідарність" й "занепокоєння". Ці вирази стали вже такою рутиною, що лідерам ЄС, вочевидь, пора завести словник синонімів.
Читайте також: Андрей Сенченко: Как "монетизировать" кремлевский психоз
"До цього часу ми вже звикли, що ЄС ставиться до війни на сході України як до суперечки десь у дуже далекій країні між людьми, про яких ніхто нічого не знає. Але ігнорування актів державного терору на території країни ЄС і НАТО — це абсолютно інший рівень безвідповідальності", — йдеться в статті.
Те, що Європа і далі не може адекватно відповісти на погіршення стану власної безпеки, лише переконує Росію в можливості й далі безкарно влаштовувати такі атаки по всьому континенту. Санкції й висилання дипломатів повинні бути лише частиною скоординованої відповіді на російську поведінку. Важливий перший крок — це спільне публічне видання, що Європу атакують і що союзникам потрібно виступити разом, щоб захиститися.
Чехія попросила підтримку після того, як Росія у відповідь на висилання її шпигунів з Праги фактично спустошила чеське посольство в Москві. Це прохання повинна особливо чітко почути Велика Британія, зважаючи на те, яка солідарність була продемонстрована після подій в Солсбері. Але дуже важливо, що інші союзники Чехії в НАТО і ЄС негайно підтримали міністра закордонних справ Якуба Кулганека, щоб показати, що російська ескалація не залякає Прагу.
Але поки що деякі західні столиці безтурботно заохочують російську агресію. Німеччина продовжує будувати "Північний потік-2". І це лише переконує Москву, що серйозних наслідків за її поведінку не буде. США так і не пояснили своїх планів (чи їхню відсутність) щодо відправки військових кораблів у Чорне море під час стягування російських військ до кордонів України. Це дозволило Кремлю повірити, що Америка відступила через його погрози.
Полегшення, яке з'явилося у багатьох після оголошення Росії про відвід військ від України, вказує лише на ефективність російських погроз. Виявляється, "відмова від наступу вглиб України" — це вже позитивний результат, за який потрібно дякувати. І це викриває небезпечне підкорення кривднику Європи.
Зокрема, не потрібно применшувати докази російської вини. Пряма комунікація між російським урядом й організаторами теракту в Чехії, а також низка контактів Мішкіна і Чепіги з офісом голови МЗС РФ Сергія Лаврова до і після атаки, не лишає жодного простору для сумнівів, чи справді Росія вдається до державного тероризму.
Президент продовжує вірити, що міжнародні відносини за замовчуванням ворожі. Це підтверджують його коментарі під час щорічної промови, яку він виголосив у четвер. Тоді він сказав, що "якщо хтось інтерпретує наші добрі наміри як слабкість, наша реакція буде асиметричною, швидкою і жорсткою". Це чиста проекція власного підходу Путіна. Саме Росія, а не Захід, інтерпретує добрі наміри як слабкість.
Читайте також: Голобуцький: Україна вже ніколи не зможе дозволити собі мирний порядок денний і антимілітаристську риторику
Посіпаки Путіна теж не продемонстрували жодних ознак занепокоєння через атаку проти Чехії. У вівторок увечері голова російського пропагандистського телеканалу RT Маргарита Симоньян похвалила агентів ГРУ за вибух на чеській території. Вона прокоментувала, що якщо це справді сталося, "я пишаюся, що знайома з цими сміливими хлопцями, цими лицарями миру, закону і порядку".
Росія впевнена в двох речах: що вона вже у стані конфлікту і що вона може продовжувати поточний курс без серйозних наслідків. І саме Європа повинна кинути виклик цим ідеям. Висловлення "занепокоєння" нічого не варті. Вони лише вказують на те, що ті, хто справді занепокоєний, не керує європейською відповіддю, а той, хто керує — зовсім не стривожений.
"Занепокоєння" безкоштовне і нескінченне. А от вагомі дії коштують економічного і політичного капіталу. Але ці втрати незначні у порівнянні з ціною бездіяльності, яка не лише не стримає Росію, а й заохотить вести неоголошену війну проти Заходу далі. Підсумковий рахунок цього буде не лише економічним і політичним, а й для декого екзистенційним.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
