Попри військовий парад у Пекіні, в якому, окрім Сі Цзіньпіна, брали участь північнокорейський диктатор Володимир Путін і диктатор КНДР Кім Чен Ин, відносини Китаю, РФ і КНДР поки що далекі від військового або політичного союзу.
Про це йдеться в статті американської газети The Wall Street Journal, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.
«Урочиста церемонія за участю Сі Цзіньпіна, оточеного лідерами інших ядерних держав — Росії та Північної Кореї, — під час якої міжконтинентальні балістичні ракети прокотилися площею Тяньаньмень серед натовпів, що розмахують прапорами, ознаменувала новий етап у перегляді міжнародного порядку», — пише видання.
Попри зміцнення цих відносин, вони, як і раніше, — принаймні, наразі — далекі від фактичного військового або політичного союзу, який міг би нав’язати свою волю євразійському континенту, найбагатшому і найбільш густонаселеному регіону світу, вважають у WSJ.
Як заявив у коментарі виданню завідувач кафедри міжнародних відносин Університету Цінхуа Тан Сяоян, Китай дуже обережно підходить до співпраці з РФ і КНДР.
«На відміну від того, як ситуацію зображують на Заході, Китай не перебуває в одному таборі з ними. Його погляди на питання війни та безпеки сильно відрізняються від їхніх поглядів. Китай хоче стабільності на своїх кордонах», — сказав він.
Як пише WSJ, серед багатьох представників еліти в Пекіні зміцнюється думка, що «нинішній безлад» у Вашингтоні та розкол між провідними демократичними країнами світу надали Китаю унікальну можливість — завдяки владі КНР не потрібно турбуватися про дипломатичні наслідки надто тісного зближення з такими країнами-ізгоями, як Росія та Північна Корея.
«Китай і Росія мають дуже чітке спільне розуміння того, як має функціонувати новий міжнародний порядок. Ми вважаємо, що гегемонія США добігає кінця — це об'єктивна реальність, яка відбувається незалежно від того, визнаєте ви це чи ні. Обидві сторони — Росія і Китай — вважають свої відносини стратегічно важливими, і не тільки через зростання ворожості з боку Вашингтона», — сказав у коментарі виданню професор Школи міжнародних досліджень Пекінського університету Ван Дон.
При цьому у влади Китаю залишаються чіткі обмеження на зв’язки з РФ і КНДР, заявив WSJ декан Інституту міжнародних досліджень Фуданьского університету в Шанхаї Сіньбо Ву.
«Ні Росія, ні Китай не хочуть брати участь у великому конфлікті, в якому залучена інша сторона. Якби у нас виник великий конфлікт зі США з питання Тайваню, я не думаю, що Росія прийшла б нам на допомогу.(…) Ми ніколи не станемо союзниками», — сказав він.
Як пише WSJ, хоча формально економічні зв’язки Китаю з КНДР незначні, торік обсяг двосторонньої торгівлі між Росією і Китаєм становив $245 млрд (на 8% менше, ніж за перші сім місяців 2025 року після кількох років швидкого зростання).
«Практично весь російський експорт складається з нафти, газу і сировини, в той час, як Китай постачає Росії промислову продукцію, зокрема незамінні компоненти для російської військової промисловості», — пише видання.
Один із провідних китайських стратегів, заслужений професор Університету Ренмін Ши Іньхун, сказав виданню, що і Росія, і Північна Корея через свою авантюрну поведінку на світовій арені створюють ризики для офіційного Пекіна — особливо в умовах, коли Китай поставати перед економічними труднощами.
«Один з основних ризиків зараз походить від людини, яка все ще веде війну в Європі, а другий ризик походить від людини, яка протягом багатьох років прискорювала розробку ядерних ракет всупереч усім резолюціям Ради Безпеки ООН, а тепер також спрямувала в Європу величезні війська, щоб допомогти Росії вести цю війну», — сказав він.
Як нагадує видання, не потрібно забувати і про помітну велику спадщину минулого російського колоніалізму — малонаселені далекосхідні регіони РФ, які колись становили значну частину території Китаю.
Причому, за словами Сінбо Ву, ця історія досі впливає на сприйняття КНР стосунків із Кремлем.
«Росія забрала в Китаю найбільшу частину території за часів династії Цин. У сучасній історії, в епоху приниження, Китай страждав в основному від двох країн — однією з них була Росія, а іншою — Японія. Люди досі жваво пам’ятають минуле, і забути його дуже важко», — підсумував експерт.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
