Хтось через неї має розпрощатися з улюбленою кицькою. Хтось – не може насолоджуватися цвітінням квітів. Хтось – їсти деякі смачні продукти. А когось вона взагалі може вбити. Алергія.
Наразі люди страждають на неї все частіше. Наприклад, як демонструють дані, у світі від 10 до 30% населення страждає на алергічні риніти (нежить). Що ж таке алергія та як з нею жити? Чи можна її вилікувати?
Відповідаємо на найбільш розповсюджені питання разом з експертами:
- алергологом Катериною Хайдакіною,
- сімейними лікарями Сергієм та Ольгою Макаровими.
Що таке алергія та звідки вона береться?
Алергія виникає, коли наша імунна система починає бурхливо реагувати на чужорідний білок, який міститься в їжі, пилку чи шерсті тварини.
Імунітет виробляє антитіла, які намагаються цей білок нейтралізувати.
Проявами алергії можуть бути:
- свербіж,
- нежить,
- анафілаксія.
Останній з перерахованих дуже небезпечний стан, коли наша імунна система виділяє велику кількість хімічних речовин, які спричиняють різке падіння кров'яного тиску та звуження дихальних шляхів, через що людина може задихнутися. Зазвичай така реакція наступає через декілька хвилин після контакту з алергеном.
Алергія може виникнути в будь-якому віці.
Проти неї немає специфічного лікування, але сучасна медицина допомагає полегшити симптоми.
Механізми виникнення алергії й досі обговорюються серед науковців.
Досить важливу роль у виникненні алергії грає спадковість.
Також є так звана гігієнічна теорія. Її суть в тому, що діти, які зростають в дуже чистих умовах, мають вищі ризики розвинути алергії та аутоімунні захворювання.
Харчова алергія може виникнути на будь-який продукт?
Не зовсім. Наша імунна система реагує саме на білок.
На цукор, наприклад, алергії не може бути. Він – вуглевод.
Але бувають випадки алергічних реакцій на неорганічні речовини, наприклад, на нікель.
Хоча й в цьому випадку організм не реагує на нікель як такий: молекули нікелю зв'язуються з певними протеїнами в нашому організмі, змінюють їхню форму і вже на ці змінені білки наш імунітет починає ворожо реагувати, що спричинює алергічну реакцію.
Найчастіше алергію викликають такі продукти:
- яйця;
- коров'яче молоко;
- риба;
- арахіс;
- соя;
- морепродукти;
- пшениця.
Алерголог додає, що сильних алергенів тепер також відносять гірчицю, молюсків, сульфіти, селеру та ракоподібних.
Дуже важливо розрізняти алергію на продукт та його непереносимість, зазначає алерголог Катерина Хайдакіна.
Непереносимість – це коли організм патологічно реагує (здуття живота, нудота тощо) на якійсь продукт, але при цьому не залучається імунна система.
Непереносимість може досить важко переноситись людиною, проте основа різниця в тому, що алергія може викликати анафілактичний шок, а прояви непереносимості продукту залежать від дози продукту, пояснює лікарка
А червоні та помаранчеві продукти? Вони дуже алергенні?
Ні.
Ці продукти частіше викликають псевдоалергійну реакцію, ніж справжню алергію.
Що таке псевдоалергія?
Вони можуть спричинити почервоніння шкіри, невеликий висип біля рота тощо. Зазвичай це швидко минає після прийому антигістамінних препаратів."Це знову ж таки патологічна реакція організму на певний продукт, але без залучення імунної системи", – каже алерголог.
"А ще псевдоалергени, як і у випадку з непереносністю продукту – дозозалежні.
Тобто від однієї мандаринки дитину не сипе, а від трьох – вже так.
А комусь треба для цього з'їсти кілограм.
Під час справжньої алергії продукт взагалі варто виключати з раціону.
Псевдоалергенами можуть бути також і фарбники, консерванти та інші домішки в харчових продуктах", – пояснює лікарка.
Читайте також: Почему недосып убивает – исследование
Катерина Хайдакіна дає таку пораду:
"Не всі висипання є алергією.
Якщо ви чи ваша дитина з'їли якийсь фрукт і помітили висип, то згадайте, яку кількість продукту ви з'їли?
Приберіть тимчасово цей продукт з раціону, а потім спробуйте меншу кількість.
Зазвичай, жодних проблем і не виникне", – каже вона.
А як бути з алергією на пилок, пух тополі тощо?
Перше, що варто дізнатись – алергії на тополиний пух не існує, зазначає Катерина Хайдакіна.
"Алергія на тополиних пух у класичному вигляді існує лише в 0,4% усіх випадків алергій.
Ця алергія виникає на кілька місяців раніше, ніж починає літати сам пух. Насіння тополиного пуху не викликає алергії.
Якщо пух потрапляє в ніс, ми чхаємо – це і є захисна реакція на подразник", – пояснює алерголог. Пух – це лише механічний подразник, який викликає чхання при потраплянні в ніс. Він великий, а тому організму немає потреби виробляти імуноглобуліни, щоб боротися з ним, як у випадку з іншими алергенами.
Також лікарка додає, що якщо вас турбує не лише чхання, а сльози й нежить, то це алергія на трави, які цвітуть у той час, коли літає тополиний пух, він може розносити їхній пилок.
"Але трави дуже маленькі, їх не видно – відповідно, виникають думки про алергію на пух", – каже вона.
Алергію на пилок рослин називають "поліноз". Раніше також був популярний термін "сінна лихоманка".
Такий вид алергії проявляється як ринокон’юктивіт – нежить, чхання, запалення очей.
Як ми вже згадували, наша імунна система помилково вважає, що білок, який міститься у пилку рослини – шкідливий.
В результаті в клітинах виробляються хімічні речовини, через які набрякають слизові носа й очей, виробляється забагато слизу тощо.
Найчастіше поліноз проявляється в дитинстві чи юності, але може виникнути й на будь-якому етапі життя.
Найкращий спосіб позбутися алергії – це уникати алергену, але у випадку пилка рослин – це може бути важко, пише Національна служба здоров'я Великої Британії.
"Якщо ми говоримо про сезонну алергію, то в першу чергу необхідно покращити стан пацієнта симптоматично, а потім вже думати про спеціальні аналізи, які визначать на що саме у людини алергія", – каже Катрина Хайдакіна.
Наразі існує інтерактивна карта, яка може допомогти відстежувати цвітіння та зорієнтуватись, на що саме у вас може бути наразі алергія.
Наприклад, якщо у вас алергія на амброзію, то ви можете перевірити, що період її цвітіння почнеться з середини липня і триватиме до листопада.
Також, карта допоможе визначитись з так званою перехресною алергією.
Що це таке?
Алергія виникає не тільки на відомий вам алерген, але й на споріднені з ним інші, які мають подібну білкову структуру.
Наприклад, якщо ви маєте алергію на березу, то можете реагувати й на яблуко, черешню, сливу, арахіс, ківі тощо.
Проте Катерина Хайдакіна наголошує, що якщо алергія, наприклад, на березу підтверджена, це не означає, що треба профілактично відмовлятись від яблук, якщо на них немає реакції.
Лікування полінозу дуже залежить від того, як він протікає.
Якщо прояви легкі, то ви самі можете допомогти собі, пише Національна служба здоров'я Великої Британії.
Які методи лікування алергії найчастіше застосовують?
Антигістамінні препарати. З легкими проявами можуть допомогти антигістамінні препарати.
Їх видають без рецепта, іноді такі ліки можуть викликати сонливість. Тому якщо ви приймаєте їх вперше, то важливо не сідати за кермо та спостерігати за своїм станом.
Також сонливість можлива, якщо разом з антигістамінними ви приймаєте алкоголь.
Гормональні препарати (кортикостероїди). Якщо алергічні симптоми не минають, ви весь час страждаєте на закладеність носу, чхання тощо, то алерголог може прописати вам гормональні краплі або спрей.
Ці краплі знімуть набряк та запалення.
Побічні ефекти дуже рідкісні, серед них: сухість слизової носа, та/або подразнення.
Імунотерапія. Цей вид терапії підходить лише для деяких видів алергії.
Як, наприклад, вже згаданий поліноз чи, наприклад, при алергії на котів чи комах.
Ця терапія дозволяє полегшити, або й взагалі припинити, такі прояви як нежить, астма, кон'юнктивіт.
Імунотерапію ще називають "уколами проти алергії". Ці уколи працюють як вакцина і завдяки ним у людини знижується чутливість до алергенів.
Імунотерапія не використовується для лікування харчової алергії.
Цей вид лікування може тривати 3-5 років.
Проте для дітей імунотерапію проводять у вигляді спреїв та таблеток під язик, каже алерголог.
Якщо завести "гіпоалергенну тварину", то алергії на неї точно не буде?
Гіпоалергенних тварин не існує.
Наприклад, коти виробляють свій головний алерген (Felis domesticus) у сальних та слинних залозах. Отож завести лису кішку – не означає убезпечити себе від алергії.
Дрібні часточки цього алергену "зависають" у повітрі протягом тривалого періоду часу.
І чим гірше в приміщенні вентиляція – тим вищою буде концентрація алергену, а значить – і прояви алергії.
Якщо ви вирішите віддати тварину, варто розуміти, що іноді потрібно до 6 місяців для того, щоб алерген "вивітрився".Звичайно, найдієвіший метод – це прибрати тварину з квартири, але він і найважчий, адже домашній улюбленець – це частина родини.
Якщо ви вирішили залишити тварину важливо:
Обмежити доступ тварини до приміщення. В ідеалі вона має перебувати поза будинком.
Якщо це важко виконати, то можна спробувати тримати кота або собаку лише на певній території та обмежити доступ до спальні. Але цей захід менш ефективний.
Часто купати тварину. Якщо це собака – то хоча б раз на тиждень.
Ця порада буде корисніша для власників собак, ніж для тих, хто має котів. Тому що алерген, який продукують коти, швидше накопичується.
Можуть допомогти очищувачі повітря. Як було вже згадано, через те, що алерген досить довго утримується в повітрі. Але сильних доказів, які б підтверджували ефективність цього методу немає.
Проте Катерина Хайдакіна зауважує, що якщо алергія на кішку або собаку помірна, а залишити тварину вкрай важливо, то в цьому випадку також може допомогти імунотерапія.
Як зрозуміти на що саме у вас алергія?
Катерина Хайдакіна уточнює, що існує два типи ефективних тестів на алергію: шкірні проби (прік тести) та молекулярний аналіз крові.
Шкірні проби – це старий, але ефективний метод діагностики. Невелику кількість розведеного алергену наносять на шкіру, використовуючи спеціальний тоненький укол – прік-ланцет. Ця процедура повністю безболісна та безкровна.
Шкірні тести не завжди можливі, зазначають спеціалісти Mayo Clinic. Наприклад, якщо значна частина шкіри людини вражена екземою, псоріазом тощо.
У таких випадках беруть кров з вени для молекулярного тесту.
Алерголог наголошує, що для діагностики та аналізів варто підходити дуже індивідуально.
У них немає поки фінансової можливості робити всі необхідні аналізи на визначення алергену, тому ми домовились відкласти це та просто поки симптоматично полегшити стан хлопця."Нещодавно у мене на прийомі була мама, чий син страждає на поліноз.
Читайте також: Плохой сон не так вреден, как кажется: 6 неожиданных открытий
А буває, що приходять батьки з дитиною, яка має атопічний дерматит і вони впевнені, що дитину "сипе на все".
Тоді зробити велику кількість тестів може бути корисно, щоб батьки зрозуміли, що насправді, їхня дитина не алергік, і концентруватись треба не на їжі, а на догляді за шкірою", – пояснює вона.
А хіба атопічний дерматит – це не алергія?
Ні.
Не можна ставити знак рівності між діагнозом "Атопічний дерматит (АД)" та "Алергія".
АД – захворювання шкіри, коли порушені функції рогового шару епідермісу, зовнішнього шару шкіри, який грає важливу роль в утриманні вологи в більш глибоких шарах шкіри.
Ще одна важлива функція цього прошарку – захист організму від надлишкового проникнення різних речовин та збудників.
Шкіра людей з АД ніби "дірява".
Американська академія дерматології стверджує: атопічний дерматит може бути передвісником алергії, але ніяк не її наслідком.
Атопічна шкіра пропускає в організм більше подразників і тому діти з атопічним дерматитом дійсно схильні до алергій та астми.
Проте сімейні лікарі Сергій та Ольга Макарови стверджують, що лише третина дітей грудного віку, що мають цю недугу, страждає на харчову алергію та потребує дієти.
Що робити, якщо почався анафілактичний шок?
Якщо у людини виникає анафілактичний шок, необхідно якнайшвидше вколоти адреналін.
Наразі він доступний в Україні у зручному шприці – епіпені. Завдяки йому можна швидко ввести ліки, навіть через одяг.
"Довгий час існував міф, що анафілактичний шок може зняти ін'єкція дексаметазону. Це не так", – наголошує алерголог. Якщо ж епіпену немає, то потрібно терміново викликати швидку допомогу та у критичному випадку робити серцево-легеневу реанімацію.
Чи можна запобігти алергії?
Невідомо, але точно можна знизити ризики.
Підвищують ризики алергій – куріння батьків.
Є дані, які показують, що якщо дитина зростає з домашньою твариною, то її ризики отримати алергію знижуються.
Також ризики полінозу, харчової алергії та алергічної астми знижують вагінальні пологи та грудне вигодовування.
Вони змінюють мікробне різноманіття малюка.
Наприклад, у грудному молоці міститься багато імунно-активних молекул, протеїнів, вітамінів та інших речовин, які позитивно впливають на імунітет дитини.
При цьому гіпоалергенні дієти під час вагітності та годування грудьми не знижують ризики алергії у дитини.
Погляньмо на дослідження, яке провели у Великій Британії.А якщо у дитини є атопічний дерматит, то раннє знайомство з алергенами навіть знизить його ризик алергій у майбутньому.
Немовлятам 4-6 місяців рано ввели в прикорм невеликі дози арахісу.
Діти мали важкі прояви атопічного дерматиту та алергію на яйця, а також високий ризик алергії на арахіс, але раннє введення алергену суттєво знизило випадки алергії на цей продукт в порівнянні з дітьми, які не їли арахіс до 5 років.
Чому?
Сергій Макаров пояснює: пил вдома може містити мізерну кількість харчових алергенів, і це доведений факт.
"Навіть якщо мама не дає дитині яйце, але інші члени родини споживають цей продукт, то крізь шкіру, разом з пилом, дитина може отримувати білок курячого яйця.
Цей шлях проникнення не є фізіологічним. І організм неадекватно реагує на харчовий алерген, який потрапив крізь шкіру.
Але коли дитина споживає невелику кількість продукту, організм випрацьовує стерпність до нього", – каже лікар.
Вводити продукти варто обережно і лише (!) після консультації лікаря.
Отож алергія – це стан, який сучасна медицина може контролювати.
Життя з нею може бути комфортним та безпечним. Варто лише призвичаїтись та бути проінформованим.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
