Ще три роки тому розмови про спільну "європейську армію" чи "оборонний союз" виглядали радше як вправи європейських інтелектуалів. Але сьогодні це – порядок денний, до розгляду якого залучені не лише країни ЄС, але й Британія, Норвегія та Україна. Як Європа змінює підхід до власної безпеки та яке місце в цьому процесі займає Україна, читайте у матеріалі УНН.
Європейський оборонний союз та напрями посилення безпеки
Головним лобістом нової архітектури європейської безпеки став єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. Він виступив з ініціативою створення Європейського оборонного союзу – нового інституційного інструменту об'єднання та посилення оборонних спроможностей. Цей формат має інтегрувати не лише безпосередньо країни-члени ЄС, а також Велику Британію, Норвегію і що важливо – Україну.
Кубілюс відводить Україні важливе місце в цьому оборонному союзі.
"Ми повинні вчитися в України. Українська протиповітряна оборона знищує 80% цілей. Українські дрони зупинили просування росії на суші та в Чорному морі, а також спустошили російський флот стратегічних бомбардувальників", – наголошував він.
Оборонний союз, запропонований Кубілюсом на тлі все більшого охолодження США до підтримки НАТО, однак не є заміною Альянсу, а зміцненням саме європейського напрямку безпеки.
Як вказує Кубілюс, такий союз може будуватися на міжурядових угодах, а основним інституційним органом могла б стати Рада європейської безпеки. За оцінками Кубілюса, країнам, які потенційно можуть долучитися до нового союзу, потрібно віднайти 500 мільярдів євро (ця оцінка стосується країн ЄС) для того, аби створити ключові сили і засоби, що зможуть взяти на себе роль, яку в Європі відіграють американські війська чисельністю у 100 тисяч військових.
Європейський комісар із питань оборони Андрюс Кубілюс
Чи буде втілена ідея єврокомісара саме у запропонованому вигляді – стверджувати ще зарано. Але ЄС уже рухається до посилення спроможностей у сфері оборони та безпеки, а пропозиції Кубілюса та визнання ролі України у цьому процесі ще раз це підтверджують. Як очікується, уже наступного тижня Європейська комісія представить перші пропозиції щодо подальшої інтеграції європейського ринку оборонної продукції "з детальним аналізом та подальшими кроками".
До слова, до 2030 року члени ЄС планують спрямувати на свою оборону до 2,5 трильйона євро, а до 2035 року обсяги можуть зрости до 7 трильйонів.
Колосальний потенціал інвестицій, які відкривають нові можливості. І що примітно – Європа вже почала переосмислювати підходи до розподілу оборонних витрат. Readiness Roadmap 2030 – Дорожня карта оборонної готовності 2030 – окреслює конкретні напрями, якими планує рухатися ЄС: Європейська ініціатива щодо захисту від безпілотників та Служба спостереження за східним флангом; Європейський повітряний щит та Європейський космічний щит.
У цій дорожній карті окреслюється місце України, і не лише як того, хто потребує допомоги, а як держави, чия оборонна промисловість має бути інтегрована до європейської з метою масштабування виробництва.
За цими документами та бюрократичними формулами стоять конкретні кроки, втілення яких ми вже бачимо, як на рівні приватних ініціатив – підписання угод між українськими та європейськими оборонними виробниками, так і на міждержавному рівні – наприклад, підписана угода між Україною та Німеччиною щодо співпраці в сфері розвитку антибалістичної програми.
План українських далекобійних санкцій виконується: Президент подякував ЗСУ за удари по росії модернізованими дронами FP20.06.26, 21:08 • 6811 переглядiв
Чому Patriot уже недостатньо
Протидії потенційними балістичним загрозам європейці надають великого значення. Усе той же Кубілюс вказує, що традиційних систем перехоплення вже замало.
"Ми також розуміємо, що українці мають дуже специфічні знання – наприклад, у сфері протибалістичної оборони. Вони стикаються з викликом, оскільки росіяни модернізують свої балістичні ракети, щоб змінювати траєкторію в польоті, і традиційні системи, такі як Patriot, SAMP/T чи IRIS-T, мають деякі проблеми з перехопленням цих російських балістичних ракет. Співпраця між українськими виробниками, оборонними експертами та європейськими виробниками ракет буде надзвичайно важливою, адже протибалістичну оборону також необхідно модернізувати на європейському та західному рівні", – заявив Кубілюс.
Україна, яка вже демонструє усьому світу, як ефективно протидіяти ударним БпЛА супротивника відносно недорогими засобами, дійсно може запропонувати і рішення у протистоянні балістичній загрозі. Так, наша держава відчайдушно шукає ракети до тих самих Patriot, але це лише частина загальної картини. Паралельно з тим ведеться і розробка власних спроможностей.
Коли індустрія може дати рішення
Поки Брюссель узгоджує дорожні карти й мандати, українська компанія Fire Point уже будує систему, яка відповідає на сучасні виклики.
Цього року Fire Point представила концепцію Freyja – системи протиракетної оборони на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, яка вже пройшла льотні випробування.
Ракети-перехоплювача FP-7.x
"Ракета як ракета – готова. З точки зору аеродинаміки вона повністю виконує всі команди керування, причому виконує їх жорстко й агресивно – саме так, як потрібно для збиття балістики. Це ми зробили.
Але це лише один елемент системи. Щоб реально збивати балістичні цілі, ракету ще потрібно інтегрувати з головкою самонаведення, командним центром і радарами", – повідомив днями співзасновник та головний конструктор компанії Денис Штілерман.
FP-7.x. здійснює необхідні для збиття балістики маневри і потенційно здатна протистояти модернізованим російським ракетам.
Як пояснив Штілерман, збиття балістичних ракет стане можливим тоді, коли буде створено повний комплекс: головку самонаведення від провідної європейської компанії, інтеграцію з C2-центрами, захищений канал передачі цілевказання та команд корекції (datalink), стійкий до будь-якого РЕБ-придушення, та інтегровані радари.
"Над кожним із цих компонентів ми вже працюємо разом з європейськими партнерами. Ми робимо все, щоб якомога швидше захистити небо над Україною і над усім континентом", – наголосив Штілерман.
Оборонка завжди була чутливою сферою, а тому деталі реалізації проєкту відомі лише тим, хто до цього залучений. Та з тієї інформації, яка є у відкритому доступі, можна говорити про реальну зацікавленість європейців у розбудові пан'європейського балістичного щита Freyja – 16 червня, на полях виставки Eurosatory-2026 у Парижі, Fire Point та німецький виробник радарів Hensoldt підписали меморандум про взаєморозуміння щодо інтеграції компонентів у наземну систему ППО Freyja, призначену для виявлення й перехоплення балістичних цілей. Це результат роботи українців з європейськими партнерами, які підкріпили довіру до української компанії конкретним документом.
У Fire Point повідомили, на якому етапі перебуває створення антибалістичного щита Freyja17.06.26, 08:59 • 22540 переглядiв
Конструкція системи, яку пропонують українці, відповідає саме тій проблемі, яку описував Кубілюс, – нездатність старих систем перехоплювати маневрені балістичні ракети. Гендиректорка Fire Point Ірина Терех заявила: "Ми лишалися без радарів для реалізації Freyja, але тепер ми їх маємо, і можемо перейти від концепції до практичної реалізації пан'європейського антибалістичного щита". Hensoldt відповідатиме за радари TRML-4D, здатні одночасно стежити за понад 1500 цілями на дальності до 250 км.
Вище ми наводили слова Штілермана про те, що ведеться робота з європейцями. Очевидно, що Hensoldt не єдина компанія, яка долучиться до розбудови щита, який одразу замислювався як масштабний загальноєвропейський проєкт. З відкритих джерел відомо, що до Freyja може долучитися такий італійський виробник, як Leonardо. Командний пункт, імовірно, буде розгорнутий на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Економічний аргумент на користь української ракети-перехоплювача теж має неабияке значення: FP-7.x коштуватиме приблизно 700 тисяч доларів – проти 3,8 млн доларів за одну американську PAC-3 до Patriot.
Freyja уже набирає обертів, і її реалізація може стати конкретним кроком на шляху до розбудови нової архітектури європейської безпеки, необхідність якої вже усвідомили наші партнери.
