Російська агресія завдала нищівного удару по екосистемах України, знищуючи ліси, степи та заповідники. Відновлення зруйнованих територій потребуватиме значних зусиль та часу, а деякі ділянки можуть стати "червоними зонами".
3 березня у світі відзначають Всесвітній день дикої природи – дату, покликану нагадати про цінність природних екосистем і необхідність їх збереження. Для України ця дата набуває особливого змісту, адже війна завдає нищівного удару по лісах, степах, заповідниках і різних видах тварин, а частина унікальних природних територій опинилася в окупації або в зоні бойових дій. Детальніше про те, як російська агресія вплинула на екологію в Україні та чи можливо відновити зруйновані природні території журналістці УНН розповів експерт з питань довкілля Мережі захисту національних інтересів АНТС Олег Листопад.
Найбільшої шкоди зазнають території, де тривають або тривали активні бої. Йдеться передусім про степові та лісостепові райони сходу й півдня України. Саме там проходить лінія бойового зіткнення, а обстріли буквально змінюють ландшафт.
Найбільше постраждали ті регіони, де проходить лінія бойового зіткнення. Через обстріли знищуються лісосмуги, так звана "зеленка", як кажуть бійці, війна ведеться "від посадки до посадки". У цих районах полезахисні або інші види лісосмуг – це місиво уламків гілок, вирваних коренів, землі та боєприпасів. На космічних знімках воно виглядає зеленим, але насправді це вже бур’яни, які виросли в цьому місці, а не дерева. Відновити такі ділянки надзвичайно складно
– пояснює Листопад.
Екоцид: понад 8000 злочинів рф проти довкілля Україна оцінює у щонайменше €85 млрд – Гринчук05.06.25, 15:18 • 2649 переглядiв
За інформацією міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, від початку повномасштабного вторгнення рф, зафіксовано майже 11 тисяч фактів шкоди довкілля внаслідок збройної агресії. Крім того, за підрахунками працівників Державної екологічної інспекції, сума збитків сягає трильйони гривень.
Значної шкоди природі завдають, також, інженерні споруди, наприклад, окопи, бліндажі, протитанкові рови. Їхня протяжність вимірюється сотнями кілометрів. Такі споруди змінюють ландшафт і структуру ґрунтів, каже експерт.
Хоча ширина окопу відносно невелика, через величезну протяжність це суттєво впливає на природу. Додамо сюди мінування та нерозірвані боєприпаси. Особливо складно розмінувати ліси та все ті ж лісосмуги, практично важко уявити, як це зробити повністю. А ще є хімічне забруднення від вибухових речовин, які розкладаються і потрапляють у ґрунт
– наголошує експерт.
Екологічна ситуація в Україні у 2025 році: як війна вплинула на довкілля05.06.25, 09:46 • 51578 переглядiв
Еколог пояснює, що відновлення таких територій потребує складної рекультивації. Ґрунт має шарову структуру, і неправильне засипання воронок може остаточно зіпсувати його родючість. У деяких випадках, каже Олег Листопад, доцільніше залишити території у спокої.
Щоб відновити поле, потрібно дотриматися шаровості ґрунту: зверху чорнозем, далі інші горизонти, аж до материнських порід. Це складно і дорого
– наголошує фахівець.
Одним із варіантів поводження із найбільш пошкодженими, забрудненими і замінованими територіями може бути оголошення так званих "червоних зон", як це було після Першої світової війни в Європі.
Частину територій не розміновували і не рекультивували, туди допускають лише військових і науковців
– стверджує експерт з питань довкілля.
Водночас, природа має здатність до самовідновлення, якщо мінімізувати втручання людини. Прикладом еколог називає Чорнобильську зону відчуження. Там, де немає господарської діяльності, чисельність тварин зростає.
Якщо залишити природу в спокої, вона відновиться сама. Людина – це дуже шкідливий фактор для довкілля. Там, де заборонено полювання на прифронтових територіях, збільшується кількість тварин. Звісно, є випадки підриву лисиць чи копитних на мінах, але з часом ця небезпека зменшується
– наголошує експерт.
За час окупації "Асканії-Нової" ми втратили майже 6 тис. гектарів заповідної території – міністр05.06.24, 15:13 • 15492 перегляди
Окрема проблема ще й знищення особливо охоронюваних природних територій – заповідників, національних природних парків, заказників тощо. Руйнування почалися ще у 2014 році після окупації Криму та частини Донбасу, а згодом під ударом опинилися й заповідні території на півдні та сході країни.
У Криму росіяни почали змінювати статус заповідних територій, відкривати полювання, проводити рубки. У національному парку "Меотида" на узбережжі Азовського моря після окупації зникла більшість птахів. Там був справжній пташиний рай, а за рік-два залишилися лише найпристосованіші види
– пояснює Листопад.
Після повномасштабного вторгнення постраждали Чорноморський біосферний заповідник, Асканія-Нова, Луганський заповідник, національний парк "Святі гори" та інші природні перлини. Частина територій опинилася в окупації і їх грабують окупанти, а частина хоч і знаходиться зараз на контрольованій Україною території, вигоріла через пожежі або постраждала іншим чином, розповідає експерт з питань довкілля.
В окупованій Асканії-Новій (Херсонщина) найбільшу цінність має заповідний степ. Його поки що окупанти не розорали. Але неконтрольовані пожежі там трапляються постійно. Частину тварин у зоопарку загинуло, частину вивезли до росії. У Древлянському заповіднику (Житомирщина), який був під окупацією у 2022-у, згоріло близько трьох тисяч гектарів лісу, а кількасотрічний дуб росіяни спалили задля розваги
– каже Олег Листопад.
Серйозний вплив мав і підрив росіянами Каховської ГЕС. За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, площа підтоплених лісів складає понад 63 тисяч гектар. Різкий підйом рівня води нижче за течією знищив кладки птахів у плавнях та призвів до масової загибелі тварин багатьох видів, а на відновлення популяцій можуть піти роки.
Коли вода різко пішла вниз, загинули кладки птахів у Нижньодніпровському національному природному парку. За оцінками фахівців Української природоохоронної групи, потрібно 7-10 років, щоб популяції відновилися. Природа здатна дивувати, але прогнози завжди потребують корекції. Без польових досліджень складно точно оцінити довгострокові наслідки
– підкреслює Листопад.
Еколог наголошує: повну картину можна буде отримати лише після деокупації та детальних досліджень на місцях. Космічний моніторинг дає загальне розуміння, але не замінює польову роботу, однак, уже зараз очевидно – війна завдала екосистемам України масштабної та довготривалої шкоди.
