Дослідники вважають, що нарешті з'ясували долю цивілізації, яка висікала з каменю гігантські голови.
Як пише LiveScience, віддалений острів у Тихому океані Рапануї, який більш відомий під назвою острів Пасхи, славиться не тільки своїми кам'яними головами. Протягом довгого часу вчені гадали, за яких обставин зникло населення острова, інформує UAINFO.org з посиланням на "Фокус".
Нове дослідження показує, що Рапануї ніколи не переживав "мимовільного скорочення населення". Про це свідчить свіжий аналіз ДНК.
Довгий час учені гадали, що могло стати причиною різкого скорочення населення полінезійського острова. Серед можливих причин називали вирубку лісів, виснаження місцевих ресурсів і війни в 1600-х роках. Тепер же геном 15 жителів Рапануї показав, що ніякого швидкого скорочення населення на острові ніколи не було.
Для того, щоб отримати ДНК жителів острова, група вчених отримала дозвіл від представників громади Рапануї для вивчення останків у музеї у Франції. Тіла представників корінного населення було вивезено з острова під час колонізації наприкінці 19-го і на початку 20-го століть.
Таким чином, ДНК 15 стародавніх мешканців острова Пасхи засвідчила, що в їхній історії ніколи не було горезвісного "генетично вузького місця", коли популяція значно зменшується в розмірах, що призводить до втрати генетичного розмаїття. Натомість дослідження показало, що кількість жителів острова постійно збільшувалася до 1860-х років. Після цього на острів здійснили набіг перуанські работорговці, що скоротило населення острова Пасхи на третину.
Вчені дійшли висновку, що на Рапануї ніколи не проживало понад 3 тис. осіб — набагато менше, ніж більш ранні оцінки в 15 тис. осіб. Це також вказує, що так званий колапс був надуманим.
Крім цього, проведений аналіз показав, що у жителів Рапануї також було ДНК корінних американців. Таке змішання могло статися між 1250 і 1430 роками н.е. Відкриття свідчить про те, що жителі острова Пасхи могли перетинати Тихий океан і відвідувати Америку, також можливо, що це корінні американці бували на острові Пасхи.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
