Археологи виявили в Перу 700-річний курган, у якому спочивали останки 76 дітей і 2 дорослих, принесених у жертву.
Як пише LiveScience, знайдений курган є одним із кількох місць жертвоприношень, які знайшли недалеко від прибережного міста Трухільо на північному заході Перу. Усі ці місця пов'язані з великою цивілізацією чіму, яка процвітала в регіоні з XII по XV століття. Відомо, що чіму передували інкам, вони славилися своїми витворами мистецтва і тканинами, інформує UAINFO.org з посиланням на "Фокус".
В останньому відкритому кургані діти були поховані оголеними, а їхній одяг знаходився поруч з ними. Грудні клітини дітей були розрізані від ключиць до грудини, а ребра розсунуті, можливо, для того, щоб відкрити доступ до серця.
Читайте також: Стоятимуть довше за сучасні споруди: чому стародавні міста мая досі існують
У кургані 60 на 20 метрів також було знайдено срібні та мідні кулони, які, можливо, були пришиті до дитячого одягу.
Також під час подальшого аналізу вдалося з'ясувати, що черепи дітей були модифіковані. Податливий череп немовлят подовжували за допомогою дощок або міцних пов'язок на голову. Цю саму практику використовувала цивілізація ламбаеке, яка сусідила з чіму і була ними завойована.
Група дослідників провела ізотопний аналіз, який показав, що за життя раціон дітей справді відповідав регіону Ламбаеке. Експерти вважають, що дітей та їхні сім'ї могли захопити чіму і доставити в Пампа-ла-Крус для будівництва іригаційних систем.
Читайте також: Напівміфічний метал з Атлантиди: археологи піднімуть на поверхню затонулий корабель з унікальним вантажем
Чіму розширювали своє сільське господарство в тих районах, де земля не була надто родючою, тож давня цивілізація будувала там іригаційні системи. Після того, як будівництво таких каналів було завершено, дітей принесли в жертву, щоб благословити землю, наповнити поля енергією і зробити їх родючими.
Очевидно, що принесені в жертву діти не були нащадками чіму. Таким чином археологи вперше знайшли свідчення того, що чіму приносили в жертву немісцевих жителів.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
