Свіжі дослідження підтверджують: харчування відіграє важливу роль в емоційному добробуті, пише NV, інформує UAINFO.org.
Роботи доктора Рааджа Мехти, викладача Гарвардської медичної школи та лікаря Массачусетської лікарні загального профілю, показали, що щоденне вживання апельсина знижує ризик депресії на 20%. Цей ефект, імовірно, пов’язаний із впливом цитрусових на кишкову мікрофлору — зокрема, на бактерію Faecalibacterium prausnitzii (F. prausnitzii), що регулює рівень серотоніну та дофаміну, ключових нейромедіаторів, які впливають на настрій.
Що стало поштовхом до дослідження
Усе почалося з того, що мій колега, постдокторант Чатпол Самутпонгторн, вивчаючи публікації на тему депресії, натрапив на статтю 2016 року, в якій висувалася гіпотеза, що цитрусові можуть знижувати ризик депресивних розладів.
Ця ідея нас зацікавила, адже в нас був доступ до величезного масиву даних — дослідження Nurses' Health Study II (NHS2). Воно стартувало 1989 року й охоплювало понад 100 000 медсестер, які кожні два роки надавали інформацію про свій спосіб життя, раціон і стан здоров’я.
Ми вирішили перевірити, чи є зв’язок між регулярним вживанням цитрусових і зниженням рівня депресії. Результати виявилися більш ніж цікавими.
Наскільки значущий цей ефект? Чи можна його порівняти з антидепресантами?
За нашими даними, один апельсин на день знижує ймовірність депресії на 20%. Однак такий ефект характерний саме для цитрусових — інші фрукти, як-от яблука чи банани, подібного впливу не чинять.
Порівнювати вплив цитрусових із медикаментозними антидепресантами складно, адже останні застосовують для лікування вже розвиненого захворювання, тоді як апельсини, скоріше, відіграють профілактичну роль. Можливо, в майбутньому цитрусові стануть частиною комплексного підходу до управління депресією, але для цього потрібні додаткові дослідження.
Як саме апельсини впливають на рівень депресії
У рамках NHS2 підгрупа учасниць здавала зразки кишкової мікрофлори, що дало нам змогу проаналізувати зв’язок між споживанням цитрусових і бактеріальним складом кишківника.
Ми виявили, що F. prausnitzii зустрічається частіше у людей, які не страждають на депресію, а також у тих, хто споживає більше цитрусових.
Щоб підтвердити ці висновки, ми звернулися до даних Men’s Lifestyle Validation Study, аналогічного дослідження, але за участю чоловіків. Там ми побачили той самий ефект: вищий рівень F. prausnitzii був пов’язаний із нижчим ризиком депресії.
Далі постало питання: як саме ця бактерія впливає на психічний стан? Ми припускаємо, що вона активує метаболічний шлях S-аденозил-L-метіоніну I, який бере участь у виробленні серотоніну і дофаміну. Ці речовини не тільки регулюють роботу травного тракту, а й можуть потрапляти в мозок, де сприяють поліпшенню настрою.
Наскільки несподіваними були ці результати
Певною мірою це було очікувано. Сьогодні вже відомо, що існує сильний зв’язок між кишечником і мозком. Однак до початку дослідження я не думав, що цитрусові можуть впливати на психічне здоров’я.
Найчастіше кажуть, що корисною для мозку є риба, але ніхто не називає апельсини «їжею для розуму». До того ж F. prausnitzii вже асоціювалася з різними аспектами здоров’я, наприклад, із профілактикою запальних захворювань кишківника, але її вплив на настрій раніше не вивчали.
Що далі
Наступним кроком має стати клінічне дослідження, яке дасть змогу точно визначити, чи може вживання цитрусових не тільки знижувати ризик депресії, а й допомагати в її лікуванні.
Сьогодні існує велика потреба в доступних і безпечних методах боротьби з депресією, і цитрусові мають багатообіцяючий вигляд, адже в них немає серйозних побічних ефектів.
У ширшому сенсі я сподіваюся, що наша робота підштовхне вчених до подальшого вивчення зв’язку між харчуванням і психічним здоров’ям. Інтуїтивно люди вже розуміють, що їжа впливає на настрій — недарма існує термін «їжа для комфорту». Але тепер наука починає розбиратися в конкретних механізмах цього процесу.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
