Компанії, які постачають продукти ЗСУ, працюють за накатаною схемою уже тридцять років.
Компанії, які постачали харчі для ЗСУ за завищеними цінами раніше, тепер намагаються працювати під новою вивіскою. Як стверджують експерти, за такою схемою вони працюють уже тридцять років: в цей рік виходять з однією ТОВкою, в наступному півріччі — з іншою.
Про це говорили в ефірі "Нічної варти" головний редактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов та членкиня Антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко, інформує UAINFO.org з посиланням на ТСН.
Зокрема, Юрій Ніколов навів приклад "Актив компані", скандальний контракт якої став першим із відомих.
Читайте також: Яйця по 170 грн: що далі? Як армія проводить закупки після грандіозного скандалу
“Я коли цю фірму дивився в "єКонтроль", відкрив засновників. Першим у цьому списку був чоловік, який працював в одеському військторгу — це держпідприємство Міністерства оборони. Пройшло кілька років, його змінила людина, яка кілька років до того працювала в житомирському військторгу. Змінюються люди з системи. Бізнесмени, які прийшли з самого Міноборони, всі знають один одного. Це своя людина, яка може знайти начпрода в конкретній військовій частині, домовитися з ним”, — пояснив експерт.
За словами Тетяни Ніколаєнко, на “вершині айсберга” стоять три великі родини, пули компаній, в яких є десятки різних юридичних осіб, які з періодичністю раз на рік змінюються і заходять або в прямі договори, або в тендери.
“Зараз "Актив компані" не заходила, заходила "РГК". Це Тетяни Глиняної група компаній, а Тетяна Глиняна… Коли заходиш на нараду в Міноборони, перед тобою сидять військові, які обговорюють, чи треба з каталогу вилучати телятину та індичатину, чи все-таки залишити, а потім хтось вкидає — А ви знаєте, що Глиняна будує черговий 5-зірковий готель у Хорватії? А всі такі — так це ж не перший! Всі в курсі. А яйця — в кілограмах!” — прокоментувала вона.
Читайте також: Золота олія: Міноборони закуповувало продукт за "космічними цінами"
Експертка наголосила, що такі компанії заробляли десятки мільярдів щороку, а за кілька місяців цьогоріч було зекономлено 5 млрд.
“На початку року вони переглядали додатковими угодами ціни на низку продуктів. Якщо кілограм розчинної кави коштував 700 грн, його збивали до 500 грн. Якщо йшлося про пакетований чай — з 300 до 150 грн. Кава в стіках — це не осетер, це те, що солдат бере з собою в окоп, те, що закупається. І на цій каві різниця в 200 грн, яка збивається шляхом листування додатковою угодою”, — пояснила походження надприбутків Тетяна Ніколаєнко.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
