2020 рік став надзвичайно драматичним для України та президента Володимира Зеленського, який почав стрімко втрачати популярність на фоні економічного занепаду та невдалої протидії влади пандемії коронавірусу.
Замість оптимістичних прогнозів росту економіки та ефективної роботи владної команди, пішла ціла плеяда відставок, економічний спад, пандемія та невпевнений результат партії президента на місцевих виборах.
Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.
Наприкінці року Офіс президента загруз в корупційному скандалі навколо першого заступника керівника ОП Олега Татарова, а експерти почали говорити про нове жорстке протистояння антикорупційного бюро та Офісу Генпрокурора, який очолює близька соратниця президента Зеленського.
Врешті вже всі забули й про колись потужну монобільшість "Слуги народу" у Верховній Раді, а спікер Разумков вже відкрито критикує дії команди президента і голосує проти ініціатив Банкової.
Ми склали свою версію десяти найголовніших політичних подій року, які матимуть важливий вплив і на рік майбутній.
Звільнення Андрія Богдана
Політичний 2020 рік став часом відходу з команди Володимира Зеленського кількох ключових членів команди і зміцнення Андрія Єрмака.
11 лютого 2020 року Зеленський нарешті звільнив з посади голови Офісу президента Андрія Богдана, який був одним з головних гравців його команди під час виборів та перших пів року при владі.
На початку здавалось, що Богдан — це основа влади Зеленського і найближчий його соратник. Адже саме він будував усю конфігурацію влади після перемоги, організував дочасні вибори Ради та був ідеологом монобільшості та турборежиму.
Проте, як пізніше розповідав сам Богдан, президент почав віддаляти його від ухвалення рішень.
Врешті Андрій Богдан став гострим критиком президента і навіть звинувачував нове оточення президента у спаленні кількох його автомобілів.
Читайте також: Александр Кочетков: Политические итоги високосного на всю голову года
"Зеленський не має ні знання, ні досвіду. В його оточенні зараз немає нікого, хто мав би знання чи досвід. Там є персонажі, в яких є тільки негатив, вони вміють тільки розвалювати", — розповідав Богдан за пів року після відставки.
"Віцепрезидент Єрмак"
Чи не найвпливовішим політиком 2020 року став новий керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Перші місяці правління Зеленського як його радник він відповідав за зовнішню політику та перемовини щодо Донбасу, але після призначення в ОП він практично замкнув на собі все.
Пан Єрмак здійснював міжнародні візити, сам проводив наради з урядовцями і навіть вітав з перемогою Джо Байдена у США.
На цьому фоні журналісти та експерти почали жартівливо називати його "віцепрезидентом Єрмаком", а Зеленського — президентом в офісі Андрія Єрмака.
Відставка уряду та генпрокурора
У березні почалась хвиля відставок чиновників, яких до команди президента привів Андрій Богдан.
Спочатку звільнили уряд Олексія Гончарука, а потім і генпрокурора Руслана Рябошапку.
Восени 2019 року Гончарук обіцяв зростання економіки України на 40% у каденцію Зеленського, а сам президент називав його команду реформаторами.
Серед інших причин звільнення Гончарука називали "плівковий скандал" — злив розмови прем'єра про дуже погані пізнання президента в економіці.
Пана Рябошапку Зеленський називав 100% своєю людиною, а його наступниця Ірина Венедіктова також є соратницею президента.
Новий уряд Шмигаля
Головне крісло на Грушевського отримав маловідомий до того Денис Шмигаль.
Новий прем'єр набагато охочіше за попередника виконує поради Банкової, у тому числі й у кадровій політиці.
Спад економіки України розпочався ще до епідемії коронавірусу, але саме Шмигалю випало боротись і з економічною кризою, і з пандемією.
Спад економіки 2020 року прогнозують на рівні близько 5%, а ключовим для виживання України називають майбутнє отримання кредиту від МВФ.
Наприкінці 2020 року експерти знову говорять про можливу заміну прем'єра, а останні соцопитування свідчать, що це підтримують 60% українців.
Тому не виключено, що президент може спробувати скинути баланс негативу через заміну прем'єра.
Короновірус
Головною подією року в Україні, як і у всьому світі, стала пандемія коронавірусу та пов'язані з нею локдауни, обмеження та скандали.
Ще у травні 2020 року Зеленський називав себе та прем'єра "майстрами спорту" у боротьбі з коронавірусом, але восени ситуація радикально змінилась.
Десятки тисяч хворих щодня, сотні смертей на день та катастрофічна нестача кисню в лікарнях засвідчила недоліки у підготовці влади до пандемії.
Рішення влади направити значну частину фонду боротьби з коронавірусом на будівництво доріг восени вже виглядало не таким успішним, як навесні.
Та й підготовка влади до отримання вакцини виглядає не найкращою, адже поки що перспективи масової безкоштовної вакцинації в 2021 році виглядають туманними.
За 2020 рік в Україні змінились три міністри охорони здоров'я й позиції нинішнього Максима Степанова теж виглядають хиткими.
Монобільшість і гра Разумкова
Монобільшості "Слуги народу" у Верховній Раді фактично не існує, а про турборежим під час ухвалення рішень вже й не згадують.
Якщо у 2019 році Рада могла швидко схвалювати кожну ініціативу з Банкової власною більшістю з понад 250 депутатів, то зараз ситуація змінилась.
Майже всі рішення парламенту ухвалюють у союзі з іншими фракціями чи групами, а самостійно провести результативне голосування практично не вдається.
У фракції "Слуга народу" поглиблюється розкол на різні групи впливу, які часто відмовляються голосувати за ініціативи Банкової чи уряду.
Публічна непокора голови Верховної Ради Дмитра Разумкова Офісу президента також зафіксувала розбрат у президентській команді.
Це стало очевидним, коли Дмитро Разумков подав замість президентського — власний законопроєкт про вихід з конституційної кризи.
Після цього частина президентської фракції демонстративно не підтримала іншу ініціативу Разумкова щодо підприємців.
А на останньому засіданні року спікер натиснув "утримався" під час провального голосування за першого віцепрем'єра Юрія Вітренка.
Коли згодом з подачі Банкової Вітренка таки призначили рішенням уряду в.о. міністра енергетики, Разумков публічно обурився кадровим призначенням "в обхід Ради".
Наприкінці року у Дмитра Разумкова в президентському рейтингу вже були понад 4%. Деякі опитування навіть дають Разумкову більший рівень довіри населення, ніж самому Зеленському.
Саме через послаблення позицій президента і його впливу на фракцію експерти не виключають у 2021 році зміни уряду, переформатування коаліції та навіть дочасних виборів.
Місцеві вибори
Місцеві вибори на фоні карколомної перемоги на президентських та парламентських перегонах стали холодним душем для Володимира Зеленського та його партії.
"Слуга народу" прозвітувала про найбільшу кількість депутатів у місцевих радах, проте партія не виграла мерські перегони у жодному великому місті України.
Ірина Верещук попри масовану кампанію показала слабкий результат у Києві
І навіть у рідному для президента Кривому Розі.
У столиці кандидатка від партії президента Ірина Верещук посіла тільки п'яте місце.
"Слуга народу" створює коаліції у міських та обласних радах. Там вже похвалились 12 керівниками обласних рад внаслідок різноманітних комбінацій та домовленостей. Але "слуги" там вже партнери по коаліції, а не володарі ситуації.
Падіння рейтингу Зеленського
2020 рік Володимир Зеленський завершив з президентським рейтингом 26,5% серед тих, хто визначився і пішов би на вибори.
Такі дані оприлюднила група "Рейтинг".
Ще на весні 2020 року за подібним опитуванням від "Рейтингу" за Зеленського збирались голосувати 39,3%.
На виборах президента навесні 2019 року за Володимира Зеленського проголосували 73,2%.
А ще 42% українців назвали Володимира Зеленського "розчаруванням року".
Експерти найчастіше називають кілька головних причин погіршення ставлення людей до колись гаряче підтримуваного президента.
Читайте також: Зеленскому стоит брать пример с "Квартала" и наконец заняться делом, в котором он профи – Фурса
Найперше — в Україні всі президенти після першого-другого року на посаді стрімко втрачають довіру.
Пандемія коронавірусу та обмежувальні заходи влади сильно вдарили по дрібному бізнесу, серед якого було багато прихильників президента.
Економічне падіння та проблеми, посилені ухваленими в Раді законами щодо підприємців, призвели до масових протестів наприкінці року.
Виборці покладали великі надії на президента й навіть часто приписували йому обіцянки, яких він і не давав.
Суттєвого покращення життя в країні на фоні економічного спаду не відбулось, та й проблему війни на Донбасі президент повністю не зумів вирішити.
Опозиція дуже вміло критикувала земельну реформу Зеленського, яку більшість українців не підтримують.
У 2020 році спалахували гучні скандали з депутатами від президентської фракції, які виграли вибори на його імені. Від ресторану близького соратника Зеленського Миколи Тищенка, який не закрився на локдаун, до депутата, який радив пенсіонерці продати собаку для сплати комуналки.
Осіннє дослідження від "Рейтингу" показало, що люди дещо втомились від нових облич, а понад 60% вже хотіло натомість обирати "досвідчених господарників".
Конституційна криза
Наприкінці жовтня Конституційний суд ухвалив рішення щодо системи електронного декларування і фактично паралізував її.
Судді повністю скасували покарання за недостовірне декларування і звільнили від відповідальності тисячі чиновників.
Це спричинило гучний скандал, а співпраця України із західними партнерами, які допомагали розбудовувати антикорупційні інституції, опинилась під питанням.
Здавалось, що КС почне скасовувати цілу низку реформ останніх років, Рада нацбезпеки та оборони навіть назвала його загрозою для країни.
Президент спробував розігнати Конституційний суд, проте це не підтримали в парламенті та не сприйняли на Заході.
Врешті Верховна Рада поступово відновила систему електронного декларування з врахуванням рішення КС та порад Венеціанської комісії.
Депутати також планують ухвалити спеціальний закон, щоб змінити формат роботи Конституційного суду.
Кримінальну відповідальність за недостовірне декларування повернули, але в'язниця порушникам більше не загрожує.
Після дуже жорсткої критики голови КС з боку президента правоохоронці взялись за нього і навіть викликали Олександра Тупицького на допит через можливу корупцію.
Справа Татарова
Одним з найскандальніших кадрових рішень президента 2020 року стало призначення заступником голови ОП Олега Татарова.
У команді президента він відповідає за силовий та правоохоронний блок.
Спочатку піднялась хвиля обурення серед активістів Євромайдану, адже пан Татаров працював у керівництві МВС під час протестів. Тому учасники тих подій не сприйняли це призначення і закидали Татарову переслідування євромайданівців.
Читайте також: Юрий Бутусов: Татаров – гарант понятийных соглашений с олигархами. Он – человек, который решает вопросы с судами и силовиками
Але президент в інтерв'ю ВВС особисто вступився за Татарова і запевнив, що той непричетний до протиправних дій, а весь скандал інспірований Петром Порошенком.
Вже в останні місяці року Татаров став обвинуваченим у кримінальній справі Національного антикорупційного бюро щодо корупції.
За даними НАБУ, пан Татаров працював адвокатом та міг бути посередником під час передачі бізнесменами хабарів чиновникам. Татаров обвинувачення заперечує.
Володимир Зеленський не звільнив Татарова й він продовжує працювати. Тим часом Офіс Генерального прокурора забрав справу у НАБУ та передав її до СБУ.
Активісти зауважували, що СБУ керує близький друг президента, й натякали, що влада покриває Олега Татарова.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
