Наш Док загинув в листопаді 14-го. Вони їхали вчотирьох на армійській таблетці з червоними хрестами. Це не завадило виродку, який сидів у засідці, натиснути кнопку керованого фугасу. І розірвати таблетку на шматки, разом з усіма, хто в ній був.
Мої два тяжкопоранених друга опинилися в одному медеваці, який евакуював їх з-під Дебальцевого у 15-му. Медичний евакуатор був машиною швидкої допомоги з усіма атрибутами. Її розстріляли, а потім – добили поранених і екіпаж.
Веселу, добру дівчинку Сабіну, медика розвідроти, вбила протитанкова ракета, коли вона їхала надавати допомогу цивільним.
Це тільки мої. А скільки їх було за війну? Медиків, холоднокровно вбитих російськими покидьками. Скільки пропало або загинуло груп, які виїхали на заклик – "заберіть ваших "двохсотих" – я гарантую безпеку, слово офіцера"?..
Читайте також: Игорь Яковенко: С путинской Россией стало не о чем говорить. Не только не о чем, но и опасно
Вчора ворог ще раз показав, хто він. І на що він готовий Facebook Гліба Бабіча
Вже середина 2020-го. І вчора знову потрапила в засідку група евакуації 200. Загинув медик, який намагався врятувати поранених з цієї групи.
Знаєте, як відбувається процес евакуації 200 з лінії зіткнення? Я спостерігав особисто, і не раз.
Спочатку йдуть переговори. Обговорюється з командуванням з обох сторін, ОБСЄ і СЦКК. Оголошується безумовне припинення вогню. Потім приїжджає група евакуації. Ми називали їх "білі люди". Тому що вони переодягаються в білі, помітні здалеку костюми. Або в білі каски. І, не ховаючись, виходять забирати загиблого. Це не просто евакуація. Це траурний ритуал війни. Який поважають у всьому світі, на всіх війнах.
Але для покидьків немає законів – писаних, або неписаних. У них немає моралі. Немає людяності. Немає честі. Ми це давно вивчили. Ми це знаємо.
Але є інші люди. Наприклад, є маленька людина, що сидить в головному кабінеті. Хлопець, у якого в голові малоросійська каша, але зате в ній закінчилася війна. Уві сні він бачить, як заглядає в очі вбивці і бачить там мир. Він каже, що треба перестати стріляти – поки ми ховаємо чергового загиблого. Він віддає накази на залишення позицій, які ми тримали ціною сотень життів. І на них із задоволенням заходить ворог. І продовжує нас вбивати.
Він скорочує армію, разом зі своїми бездарними "полководцями".
Він знімає сотні безглуздих відео "для народу", але зазвичай мовчить, коли нас вбивають.
Читайте також: Діденко: Воїни не повинні думати, що вони – за бортом
Але він – тільки наслідок. Причина – в таких же, як він. Які піднесли його. Які не зрозуміли, від чого їх захистили. Тому, що "не їхня війна". Їм здається, що якщо перекласти провину з власного потенційного вбивці на когось іншого – вбивця розчулиться, і не прийде за ними.
Їм здається, що можна тихо жерти, пити і розмножуватися під будь-яким прапором.
Їм здається, що якщо стати вівцею – тебе будуть годувати, пестити і леліяти просто так.
Вони готові проклясти тих, хто їх рятував – тільки б виправдати власну безпорадність і боягузтво.
Маленькій, дурній вівці, що опинилася перед вовком, може здатися, що якщо міцно заплющити очі – вовк зникне. І так можна врятуватися.
Ні. Вовк з однаковим задоволенням жере зрячих і незрячих овець.
Спосіб вижити – один. Просто не бути боягузливою покірною вівцею.
Вчора ворог ще раз показав, хто він. І на що він готовий.
Навчіться хоч чомусь. Хоча б такою ціною.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
