Збірник медичних текстів XIV століття у палітурці XVI століття / University of Cambridge
Британські вчені запустили дворічний проєкт із перекладу та зацифрування 180 середньовічних медичних рукописів із колекції кембридзьких бібліотек.
У манускриптах, що зберігаються в Університетській бібліотеці, Музеї Фіцуїляма та бібліотеках деяких кембридзьких коледжів, містяться близько восьми тисяч медичних рецептів. Більшість рукописів датуються XIV-XV століттями, деякі екземпляри відносяться до більш ранніх часів, а вік найстаріших становить тисячу років, інформує UAINFO.org з посиланням на сайт університету.
Це незвичні нашому сучасникові медичні довідники. Серед рукописів є, звичайно, збірки рецептів та медичні тексти, але, крім того, серед них — наукові, алхімічні, юридичні, художні та релігійні книги, що ілюструють безліч різних способів, за допомогою яких медичні знання такого роду записували, поширювали та передавали в Середні віки та ранній Новий час.
Деякі манускрипти багато ілюстровані, переплетені в шкіру, академічні трактати мають складні медичні діаграми, малюнки, що пояснюють будову людського тіла, а також неймовірну різноманітність взаємозв'язків кольору/запаху/смаку сечі.
Зображення людського тіла, на якому показано, які вени необхідно розкрити для кровопускання, XVI століття / University of Cambridge
Малюнки колб із сечею, що ілюструють різні кольори сечі пацієнта, з описом відповідних хвороб / University of Cambridge
Але є й прості кишенькові книжки, призначені для носіння із собою і, швидше за все, зроблені лікарями, які безпосередньо практикували.
Самі рецепти складаються зі списків інгредієнтів та інструкцій із приготування. Середньовічні медики (яких після прочитання деяких порад хочеться назвати чи то алхіміками, чи чаклунами) пропонували використовувати матеріали тваринного, мінерального та рослинного походження.
Деякі згадані трави можна знайти в сучасних садах та аптеках: шавлія, розмарин, чебрець, лавр, м'ята, собача кропива. Інші — наприклад, білену та коноплі — краще не використовувати в наші дні. Середньовічні лікарі також застосовували різні спеції, такі як кмин, перець та імбир, часто змішували інгредієнти з елем, білим вином, оцтом або молоком.
Окремо стоять рецепти, у яких використовували тіла (чи частини) тварин. Наприклад, один зі способів лікування подагри передбачає набивання цуценя равликами та шавлією і запікання його на вогні: з жиру, що витоплюється, потім, на думку середньовічного медика, можна приготувати дуже ефективну мазь.
Читайте також: Рукопис Галілея про створення телескопа та відкриття супутників Юпітера визнали підробкою
Інший спосіб лікування цієї ж хвороби пропонує засолити сову, запекти її, доки вона не перетвориться на порошок, який потім змішати з кабанячим жиром і зробити мазь: нею слід натерти тіло хворого.
Для лікування катаракти — описаної як "павутина в оці" — в одному рецепті рекомендують взяти жовчний міхур зайця і трохи меду, змішати їх і прикладати до очей за допомогою пера протягом трьох ночей.
За кожним рецептом стоїть історія хвороби та в якомусь сенсі історія повсякденного середньовічного життя. Наприклад, є рецепт «для того, щоб чоловік та жінка обзавелися дітьми».
Крім повсякденних скарг, книги рецептів розповідають про деякі хвороби, від яких страждали середньовічні люди: вони описують тіло, що росте в оці людини, хворобливі виразки, нориці та рак. У деяких навіть є зачатки судової медицини: наприклад, розбирається питання, як визначити, чи був череп проломлений ударом зброї чи каменем.
Читайте також: Тисячолітня держава. В Уельсі представили докази існування міфічного затонулого королівства
Тексти медичних рецептів Кембриджу становлять одну з найбільших у Великій Британії колекцій середньовічної медичної писемності. Вони цікаві історикам, але лише невеликий відсоток дослідників мав нагоду особисто вивчити ці книги. Річ у тому, що багато з них занадто крихкі для вільного доступу і потребують термінової консервації, перш ніж їх можна буде зацифрувати.
Багато манускриптів написані латиною, деякі — французькою мовою, але значна частина — середньоанглійською мовою, що ілюструє початок поширення медичних знань простонародною, загальновживаною мовою Британії.
Усі цифрові зображення разом з докладними описами та розшифровками будуть опубліковані у Кембридзький електронній бібліотеці, що зробить їх доступними для будь-якої людини у будь-якій точці світу.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
