.jpg)
Знамениту теорему Піфагора, яку завчили усі старшокласники, що вивчали математику, найімовірніше не придумав не давньогрецький математик. Вона існувала задовго до народження Піфагора і була відомою вавилонянам.
Про це йдеться у дослідженні, яке було опубліковано в Journal of Targeting, Measurement and Analysis for Marketing, інформує UAINFO.org з посиланням на OBOZREVATEL.
Дослідження показало, що теорему Піфагора, яка тоді, звісно ж, так не називалася, знали ще стародавні вавилоняни і навіть записали її на глиняній табличці.
Згодом же рівняння було названо на честь грецького філософа та математика Піфагора, який жив приблизно 2 500 років тому.
Ця теорем є одним із найвідоміших тверджень в математиці, а також, як значили автори дослідження, "четвертим за красою рівнянням".
Але, як виявляється, Піфагор не відкрив важливе рівняння: a2 + b2 = c2, а лише переказав його. Теорема Піфагора стверджує, що в прямокутному трикутнику квадрат довжини гіпотенузи (c) дорівнює сумі квадратів двох інших сторін (a і b).
Але, найімовірніше, першими це зрозуміли вавилонські математики. Про це свідчить знайдена вченими вавилонська табличка IM 67118, яка випереджає Піфагора на понад тисячоліття і використовує принципи тієї самої теореми для обчислення довжини діагоналі всередині прямокутника.
Як пише IFL Science, табличка датується 1770 роком до н.е., що задовго до народження Піфагора близько 570 року до нашої ери. Також було знайдено ще одну табличку і з позначеними трикутниками всередині квадрата, що датується приблизно 1800-1600 роками до нашої ери.
Спершу дослідники не знали, що саме було зображено на табличках, але коли математики розшифрували позначення, використовуючи вавилонську систему числення з основою 60, виявилося, що стародавні математики були знайомі із теоремою, яку ми знаємо як теорема Піфагора. Їм також були відомі й інші передові математичні концепції.
"Висновок неминучий. Вавилоняни знали співвідношення між довжиною діагоналі квадрата і його стороною: d = квадратний корінь з 2", – написав автор дослідження, математик Брюс Ратнер.
Він зазначив, що це було, мабуть, "перше відоме ірраціональне число".
"Однак це, в свою чергу, означає, що вони були знайомі з теоремою Піфагора – або, принаймні, з її окремим випадком для діагоналі квадрата (d2 = a2 + a2 = 2a2) – більш ніж за тисячу років до великого мудреця, на честь якого вона була названа" – зазначив вчений.
Він пояснив, що авторство Піфагору могли приписати випадково, оскільки піфагорійські знання не збереглися в псемному вигляді і усно передавалися з покоління в покоління, оскільки письмових матеріалів було обмаль.
Ратнер додає, що учні Піфагора були настільки вдячні мудрецю, що часто навіть свої власні відкриття приписували самому Піфагору.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
