Минуло три тижні після виборів і понад пів місяця звідтоді, як Джо Байден отримав загальне визнання (у США та в усьому світі) як переможець президентських виборів у США 2020 року
Про це для "Тижня" пише Марк Войджер, повідомляє UAINFO.org.
Але президент Дональд Трамп досі відмовляється визнати поразку, вдаючись до переважно безпідставних закидів у масштабній фальсифікації виборів. Його хибна впевненість посилюється за рахунок квазілегальних бюрократичних каверз його команди юристів на різних рівнях і в численних значущих штатах, а також галасливих груп прихильників – від войовничих вуличних протестувальників до членів республіканського істеблішменту як у Конгресі, так і на рівні штатів.
Наразі Трампове порушення демократичного процесу Америки рівнозначне післявиборчій тактиці випаленої землі, безнадійній боротьбі. Вона розв’язана зі злості, єдина її мета – завадити Байденові почати президентство із цілісним владним механізмом і міжнародною позицією, що дозволить долати численні кризи та приймати виклики у сфері безпеки. А їх 2021 рік неминуче принесе Америці й світу.
Читайте також: Небезпека надмірного оптимізму: три причини не розслаблятися після перемоги Байдена
Робота американського державного апарату й так суттєво порушена після того, як протягом чотирьох років Трамп несподівано звільняв і нехтував компетентними фахівцями, надто у сферах зовнішньої політики та безпеки, призначав своїх відданих прихильників і підлабузників, хаотично ухвалював рішення, не зважаючи на традиції та досвід. Нині здійснюється низка безвідповідальних дій: позбавлені раціональності управлінські рішення свідчать про те, що Трамп просто вставляє палиці в колеса хиткої урядової машини США, щоби повністю її заблокувати. Його відчайдушна надія – послабити нову Адміністрацію на перші найважливіші 100 днів і потім звинувачувати її в усіх подальших негараздах (імовірно, щоб 2025 року повернутися у стилі Путіна на ще один чи два терміни).
Останній Трампів шанс – спробувати стати на заваді затвердженню результатів виборів штатними виборчими комісіями до 15 грудня, коли Колегія виборників США збереться, щоб віддати голоси за переможця президентських перегонів. Однак у Трампа скорочується список законних опцій, адже долучається дедалі більше суддів, що не підтримують його спроб спричинити внутрішню правову війну. Ще однією ознакою того, що Трамп втрачає підтримку, є те, що багатьом республіканцям у Конгресі вривається терпець через його гру із нульовою сумою, яка загрожує хаосом у політичній системі США.
Годі й казати, що головними переможцями такого потенційного хаосу у США й неминучого безладу за їхніми межами будуть великі й регіональні суперники Америки, як-то Росія, Китай, Іран, а також радикальні угруповання будь-якого спектру. Потенційний крах основи основ демократичного процесу в Америці – а саме мирної передачі влади, що слугує втіленням демократії протягом майже чверті тисячоліття, – забезпечить моральну, та й фактичну перемогу автократій і неліберальних демократій по всьому світу. Деякі проникливі спостерігачі міжнародної політики, зокрема Ен Еплбом, уже висловили занепокоєння, що "світ ніколи не повернеться до норми" після чотирирічного президентства Трампа та що Байденові, можливо, не вдасться "повернути дотрампівський статус-кво".
Читайте також: Завдяки силі політичної системи ганьба США тривала лише 24 дні – Портников
Лунають також інші припущення про наслідки внутрішньої ситуації у США: мовляв, навіть після відходу Трампа від влади трампізм переслідуватиме Америку й отруюватиме її політичну систему ще протягом багатьох років. Звісно, це найгірший, катастрофічний сценарій, бажаний для Трампа й автократів світу, якими він відкрито захоплюється та яких наслідує. На щастя, цей глобальний крах іще не настав, і його все ще можна уникнути. Американську демократичну систему свідомо задумували й будували як стійку й витривалу, але також гнучку й адаптивну; вона засвідчила життєздатність за два із чвертю століття свого існування.
У сфері зовнішньої політики остання новина про те, що Байден може призначити Ентоні Блінкена державним секретарем, є позитивним свідченням, що нова Адміністрація прагне повернутися до зовнішньої політики, заснованої на повазі до традиційних альянсів США після чотирирічних абсурдних спроб Трампа розвинути ізоляціонізм під гаслом "Америка понад усе".
Мабуть, найважливішим питанням для нинішньої політичної кризи в Америці є те, що демократію ніколи не можна сприймати як належне навіть у такій старій та успішній республіці як Сполучені Штати. Увесь політичний клас США, усі виборці та представники істеблішменту включно із самою Республіканською партією повинні відкинути трампізм, його реакційні догми та шкідливі практики, аби почати ліквідувати завдану шкоду. Ці зусилля може підкріпити перспективний двопартійний підхід Джо Байдена, спрямований на залучення всіх американських патріотів – і лівих, і правих, які, незалежно від політичного табору, прагнуть зберегти демократичну систему США, а з нею і стабільність та процвітання у світі на подальші десятиліття.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
