Нардепи хочуть хочуть запровадити використання електронних доказів і зобов’язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті – буцімто для боротьби з кіберзлочинністю
Відповідний законопроєкт №4004 зареєстрований у парламенті за авторства "слуги" Дениса Монастирського та за підписами групи депутатів "За майбутнє", "Довіри" та "Слуги" (усього 13 підписантів). повідомляє "Економічна правда".
У законопроєкті пропонують "удосконалити державно-приватну взаємодію" правоохоронців і провайдерів під час проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій і тимчасового доступу до інформації, речей і документів.
Читайте також: Українці в заручниках у мафії: сподіваної еволюції не буде
Згідно з документом, провайдери телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати у своїх мережах техзасоби, необхідні для проведення негласних слідчих (розшукових) дій і доступу до інформації про зв’язок, абонента, отримання й маршрут передавання інтернет-послуг, їхню тривалість і зміст.
Також у разі ухвалення зазначеного законопроєкту оператори матимуть сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів і недопущенню розголошення їх проведення.
Прикметно, що в Росії всі оператори зв'язку зобов'язані встановлювати аналогічне обладнання (так зване СОРМ – систему технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів) власним коштом на користь спецслужб, зокренма — відповідно до так званого "закону Ярової", покликаного "посилити покарання за тероризм і екстремізм".
Окрім цього, законопроєкт "слуги" доповнить перелік процесуальних джерел доказів електронними доказами, а також створить порядок спеціальної конфіскації віртуальних активів.
Читайте також: Білорусь промовисто демонструє, як авторитаризм девальвує державу – Портников
У документі визначено, що електронним доказом є інформація в електронній формі з відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До електронних доказів можуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо, віртуальні активи, сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані та бази даних.
Також у проєкті закону наголошують, що зараз спеціальна конфіскація не охоплює віртуальні активи, хоча переважно через неврегульовані законом віртуальні ринки здійснюється легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зокрема, згідно із законопроєктом, віртуальні активи, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскують, окрім тих, які повертаються власникові (законному власникові).
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube