Содова вода дуже популярна в США (фото: freepik.com)
Часто під час перегляду американських чи британських фільмів можна почути фразу “содова” або ж “содова вода”. Цей шипучий напій розпивається на вечірках, вдома, в кафе – одним словом, майже всюди.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає, що таке содова і чому вона популярна в Америці, інформує UAINFO.org.
Використані джерела при підготовці матеріалу: Science History Institute, Soda Sense, Beverage Universe, VinePair.
Що таке содова
Існує думка, що содова — це звичайна газована вода, яку отримують шляхом насичення звичайної питної води двоокисом вуглецю, тобто вуглекислим газом. І хоча це частково відповідає дійсності, сам термін “содова вода” говорить про наявність у складі, окрім двоокису вуглецю, соди.
Крім цього, іноді цю шипучу безалкогольну рідину називають ігристою водою (sparkling water), клаб-содою (club soda), сельцером (seltzer, seltzer water) — проте й згадані напої насправді відрізняються між собою. Вони всі належать до так званої газованої води, але у їхньому складі й смаку є відмінність.
Наприклад, сельцер, на основі якого створили вже слабоалкогольний напій хард-сельцер (hard seltzer) — це проста газована вода, яка, окрім вуглекислого газу, не містила солі натрію. Через подібність за шипучістю до відомих мінеральних вод німецького міста Селтерс вона отримала свою, розповсюджену в США з 1820-х років, назву.
А от термін “содова вода” використовувався у США до Другої світової війни — якраз через вміст у ній солей натрію, які додавалися як ароматизатори та регулятори кислотності.
Термін “клаб-сода” набув популярності у 1950-х роках. До складу цієї насиченої вуглекислим газом води входять різні мінерали, зокрема бікарбонат натрію (харчова сода), цитрат натрію, фосфат натрію та іноді хлорид натрію (сіль). Серед популярних брендів клубної содової — Canada Dry, Seagram's та Schweppes.
“Ігриста вода” — маркетингова назва для мінеральної води, багатої на розчинені тверді речовини, такі як калій, натрій і магній. У промисловому виробництві ці мінерали часто додаються штучно для імітації природного смаку. Бульбашки у воді можуть бути природними або штучно доданими завдяки вуглекислому газу.
Існує ще тонік, який, хоч і належить до газованих напоїв, містить у складі цукор та хінін. Спочатку тонік використовувався на початку 19 століття як профілактичний засіб проти малярії — гірку лікарську речовину неможливо було вживати в чистому вигляді, тож її змішували з содовою водою і цукром.
Схожа історія виникнення у солодкої напою на основі газованої води — Coca-Cola. Впродовж 1886-1959-х років, вартість Coca-Cola складала п'ять центів для приваблення покупців.
Як з’явилася содова
Багато алкогольних напоїв, таких як пиво, шампанське, сидр, протягом століть були природно газованими в процесі ферментації. Однак вперше газовану воду створив британський вчений і лікар Вільям Браунрігг, використовуючи для цього вуглекислий газ. В 1766 році Генрі Кавендіш, британський науковець, розробив аераційний апарат для насичення води киснем.
Це надихнуло Джозефа Прістлі, іншого вченого з Великобританії, на власні експерименти. І вже у 1767 році він винайшов газовану воду, підвісивши миску з водою над пивним чаном на місцевій пивоварні.
Прістлі виявив, що вода, оброблена таким чином, має приємний смак, і запропонував її друзям як прохолодний напій, у 1772 році опублікувавши статтю про винахід. Пізніше його технологію вдосконалив Йоганн Якоб Швеппе (саме так, відомого завдяки Schweppes), заснувавши компанію Schweppes у Женеві в 1783 році. З цього розпочалось масове виробництво содової.
Назва "содова вода" виникла через те, що в процесі часто додавали соду (вуглекислий натрій або бікарбонат натрію), щоб відрегулювати смак і рівень кислотності.
Крім цього, у 1799 році Августин Твейтс заснував компанію Thwaites' Soda Water у Дубліні. Ця компанія першою запатентувала і почала продавати "Soda water”.
"Клаб-сода" — один з різновидів содової (фото: flickr.com/florenceluong)
Як содова стала популярною
Газована мінеральна вода
З 1781 року газована вода почала вироблятися у великих масштабах зі створенням компаній, що спеціалізувалися на виробництві штучної мінеральної води. Причиною цього був маркетинг і попит споживачів — як на смачну та корисну воду.
Засновники компанії Canada Dry були одними з тих, хто не залишився осторонь — і почали виробництво газованої води з нульовим вмістом калорій ще у 1890 році.
Що таке сифон
Сифон — пристрій для газування води (фото: flickr.com/cucundra)
Популярність шиплячої води зростала, і в 1829 році з'являється пристрій, що дозволив створювати газовану воду вдома — сифон. При натисканні на важіль, тиск газу в сифоні виштовхував газовану воду вгору по трубці.
Сифон набув своєї популярності на початку та в середині 20 століття та став звичним явищем у барах і в будинках.
Це сприяло появі комерційних сифонів, які були потужнішими за побутові. Їх попередньо заправляли водою і газом, а коли пристрій ставав порожнім, його повертали продавцю для обміну. Депозитна схема гарантувала, що сифон не викинуть після використання.
Коктейлі з содовою
З появою сифонів газована вода змінила й спосіб вживання алкогольних напоїв — содова вода, а згодом і газовані безалкогольні напої допомагали розбавляти алкоголь, пом'якшуючи його різкий смак.
1970-х роках в Британії став популярним продукт "Soda Stream" — комерційно доступний набір для домашнього приготування, який дозволяв покупцям змішувати фруктові сиропи та воду, щоб створювати газовані напої. Неважко здогадатися, що експериментували зі смаками не лише в Британії.
Адже ще в 1886 році в Америці з'явився напій, створений Джоном Пембертоном та запатентований як лікарський засіб — Coca-Cola. В той час у Сполучених Штатах було переконання, що газована вода корисна для здоров'я.
Отже, були популярні аптечні фонтанчики з газованою водою, де й продавався напій Пембертона. Ця солодка вода принесла багато змін не тільки у ринок газованих напоїв, а й у популярну культуру через її смак та доступність.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube