При дослідженні за допомогою роботів дна у центрі Тихого океану вчені змогли підняти на поверхню та описати представників 39 раніше невідомих видів великих тварин.
Дно Світового океану, як і раніше, залишається погано вивченим, це стосується і його мешканців. Крім наукової цінності, опис фауни абісалі (тобто ділянок дна на глибині понад три кілометри) іноді має природоохоронне значення. Саме так було у разі дослідження, результати якого опубліковано міжнародною командою вчених у журналі ZooKeys, інформує UAINFO.org.
Регіоном вивчення стала зона розлому Кларіон-Кліппертон, розташована посеред Тихого океану. Попри глибину понад три кілометри, там передбачається видобуток корисних копалин, у тому числі так званих нодулів (дрібних округлих утворень), що є поліметалевими рудами. З них можна отримувати нікель, мідь, кобальт та інші метали.
Читайте також: Наче фільм жахів: на пляж в Австралії викинуло дивні істоти, які виконували "смертельний танець"
У зв'язку з цим була потрібна екологічна експертиза — оцінка місцевого біорізноманіття, — яку слід враховувати під час бурових робіт. Попри великий інтерес зоологів до зони Кларіон-Кліппертон, місцева живність, як і раніше, здебільшого не вивчена. Це вкотре довів «улов» підводних керованих роботів: серед 55 піднятих з їх допомогою зразків до 39 можуть належати раніше неописаним видам — точну кількість ще доведеться з'ясувати.
Для цього біологи використовують генетичний аналіз, у тому числі метод ДНК-баркодування – вивчення невеликих ділянок геному, якими можна розрізнити навіть близькі види.
Усі виявлені та підняті на поверхню для аналізу ДНК тварини проживали на глибині понад три кілометри, серед них 36 – глибше за 4800 метрів. Це так звана бентосна мегафауна – донні тварини порівняно великих розмірів (понад два сантиметри). Серед них є кільчасті черв'яки, сидячі ракоподібні, різні голкошкірі, включаючи офіур та морських лілій, губки та багато інших.
Читайте також: Загадкові діри на дні Атлантичного океану спантеличили вчених
«Це дослідження важливе не тільки тому, що ми виявили безліч нових видів, а й тому, що раніше зразки мегафауни вивчали виключно за фотографіями. Однак без ДНК і інформації, що міститься в ній, ми просто не можемо точно визначити тварин і до ладу порахувати, скільки перед нами видів», — поділився доктор Гвадалупе Брібієска-Контрерас, один з авторів дослідження.
Вчені також зазначили, що їм потрапило до рук несподівано багато великих тварин. Велика кількість істот розміром в міліметри в цій області вже була описана, але мегафауну просто не вдавалося до ладу зібрати.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
