В останні місяці постковідний синдром привернув велику увагу ЗМІ та громадськості. Дослідження показали, що майже кожна четверта людина з інфікованих COVID-19 страждає від тривалого ковіду і відчуває такі неприємні симптоми, як головний біль, запаморочення, проблеми з серцем, втома, тривога, депресія, когнітивні порушення,
Про це пише The Guardian, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.
Лікарі, як правило, приділяють менше уваги стану пацієнтів, коли вони виходять з критичної небезпеки після подолання хвороби, але неприємні симптоми можуть виходити далеко за межі довільних часових рамок.
Це важка і складна хвороба, тому лікарям доведеться зробити набагато більше, щоб допомогти людям, що стали жертвами тривалого ковіду. Водночас важливо усвідомлювати, що тривалий COVID – не одиничний випадок, він є частиною широкого явища, яке вражає багато людей.
В останні роки лікарі та дослідники все частіше усвідомлюють, що багато людей, які переживають будь-яку хворобу або серйозні фізичні травми, мають високий ризик виникнення низки виснажливих та хронічних симптомів фізичного, когнітивного та психічного характеру – проблеми які нагадують постковідний синдром.
Читайте також: Дарвин смотрит на антивакцинаторов с ласковым сожалением. Но что он может поделать? – Ян Валетов
З огляду на це, зовсім не дивно, що багато пацієнтів, інфікованих COVID, зіштовхнулися з низкою постійних проблем зі здоров'ям.
Це питання частково є побічним продуктом медичної трансформації: за останні півстоліття, з розвитком медицини, лікарі навчилися рятувати сотні тисяч важкохворих або травмованих пацієнтів, які раніше могли б померти. Це величезне досягнення.
Але у багатьох випадках виживання не означає повного одужання: деякі пацієнти кажуть, що їхнє тіло, мозок та психіка продовжують відчувати наслідки того, що вони пережили. Одне дослідження, не пов'язане з COVID, показало, що через рік після госпіталізації у третини пацієнтів з важкою дихальною недостатністю були значні когнітивні порушення.
Інше дослідження виявило, що від чверті до третини пацієнтів, які лікувалися у відділенні інтенсивної терапії, мали тривалі симптоми тривоги, депресії або посттравматичного стресового розладу. Дослідники виявили подібне явище серед людей, хто пережив інші захворювання, включаючи рак та розсіяний склероз.
На жаль, люди з тривалим COVID, а також іншими хронічними симптомами після хвороби, часто виявляють, що лікарі не розуміють їхнього стану, і тому ставлять його під сумнів. Це не дивно: лікарі, як правило, приділяють менше уваги стану пацієнтів із важкими захворюваннями, коли вони виходять зі стану смертельної небезпеки.
Дослідники ще не до кінця розуміють фізичні причини цих хронічних симптомів. Зрозуміло, що тривалий COVID та подібні наслідки інших хвороб та травм не є психосоматичними: ці стани мають фізіологічну основу. Серед можливих причин може бути стійка дисфункція запальних чи імунних реакцій, спричинена хворобою чи травмою. У деяких випадках хвороба або травма також можуть залишити постійні ушкодження, так само як людина зі зламаною ногою може часто відчувати наслідки цієї травми протягом усього життя.
Читайте також: Постковідний синдром. Як відчути себе знову здоровим? Пояснює Євген Комаровський
З COVID ця ситуація може посилюватися специфікою захворювання. Хронічні симптоми часто зустрічаються після серйозних респіраторних захворювань. Моніторинг стану пацієнтів, які пережили гостру дихальну недостатність та були під апаратами ШВЛ у відділенні інтенсивної терапії, показав, що більше 80% з них після виписки з лікарні відчували порушення фізичного, когнітивного або психічного здоров’я. Крім того, COVID-19 може впливати на широкий спектр симптомів.
Пацієнти з хронічними проблемами після хвороби можуть навчитися ефективно справлятися з багатьма симптомами, приймати власні рішення, адаптувати свою діяльність до нових станів. Завдяки самоконтролю пацієнти стають активними у моніторингу свого стану. Численні дослідження показали, що навчання пацієнтів такому підходу може значно покращити якість їх життя.
Читайте також: У ВООЗ не виключають, що COVID-19 стане системним захворюванням
Іншою корисною стратегією є підтримка інших, яка може допомогти пацієнтам обмінюватися інформацією: почуття витривалості однієї людини може бути надзвичайно мотивуючим.
Заклади охорони здоров’я також повинні зробити більше, щоб створити спеціальні програми для допомоги людям із цими проблемами. Вчені можуть більше зосередитися на розкритті складних механізмів, що керують цими станами, а також на потенційних стратегіях полегшення неприємних симптомів.
Крім того, важливо поширювати інформацію, щоб громадськість краще розуміла, як важка хвороба або травма може стати тривалим станом із неприємними симптомами, резюмує видання.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
