Колишній президент України Леонід Кучма залишив нашу делегацію у Тристоронній контактній групі, пише для "Еспресо" Віталій Портников
Сам Кучма стверджує, що за минулий рік робота контактної групи відновилася та значно просунулася. Однак при цьому до пуття не пояснює – що цілком у стилі Леоніда Даниловича – чому не хоче брати участі в подальшому просуванні.
Читайте також: Ніякий мир Зеленському й Ко не потрібен, вистачить і його декорації – Портников
Що ж, мені не звикати пояснювати за Кучму. Колишній президент залишає ТКГ уже вдруге – він був першим керівником української делегації та пішов із неї саме тоді, коли стало зрозуміло, що не існує ніяких реальних перспектив для домовленостей між Володимиром Путіним і Петром Порошенком.
Вже тоді у Кремлі вирішили більше не спілкуватися з тодішнім президентом України, а місцеві олігархи, серед яких був і Кучмин зять Віктор Пінчук, активно працювали над заміною глави держави людиною, яка зможе досягнути взаєморозуміння з Москвою. Про те, що Москва взагалі не прагне до такого взаєморозуміння, схоже, не здогадувалися тоді ані олігархи, ані їхні кандидати на президентову посаду.
Читайте також: Те, що в Зеленського назвали "проривом", насправді наближає російський сценарій "примирення" на Донбасі
Кучма – один із небагатьох людей в Україні, хто це чудово розуміє. Але може розраховувати, що авторитет, який він має в російських кланах, може допомогти пошукові компромісу. Його присутність на перемовних – сигнал Москві, що в Києві дійсно хочуть взаєморозуміння й закінчення конфлікту. Коли Кучма переконується, що цей сигнал не сприйматиметься у Кремлі й зовсім нікому там не цікавий, що Путін хоче не домовлятися, а тиснути, він іде.
Кучмі цей тиск абсолютно не потрібен. Тому він пішов у 2018 році. Тому він пішов 2020-го. Ну і, звичайно, і тоді, і тепер його відхід був іще одним важливим індикатором – індикатором завершення олігархічного консенсусу лояльності чинному главі державі й початку процесу пошуку олігархами нового президента України. Просто у випадку із Зеленським цей процес пошуку почався раніше, ніж у випадку з Порошенком – що загалом не дивно, якщо давати собі раду в економічних перспективах країни.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
