Зазвичай, коли ми хочемо вказати на видатний розум якоїсь людини, ми порівнюємо її з Альбертом Ейнштейном. Він справді був видатним мислителем і міг би увійти до кола претендентів на звання найрозумнішої людини в історії. Але деякі дослідники історії науки та наукові журналісти називають й інші імена.
Так у статті видання Real Clear Sciences пальму першості отримує інший вчений, який зробив величезний внесок у фізику. А також у математику, астрономію, філософію і так далі. Це англійський науковець 17-18 століть, сер Ісаак Ньютон, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.
Що ми маємо на увазі під словом "розумний"?
Зазвичай, говорячи про обсяг знань людини ми вживаємо слова "розумний" та "інтелектуал" практично як синоніми. Але у середовищі психологів, нейробіологів та експертів зі штучного інтелекту точаться суперечки про те, що таке інтелект насправді. Зазвичай його розуміють, як здатність до навчання, міркування, розуміння та подібних форм розумової діяльності; здатність схоплювати істини, відношення, факти, значення тощо.
А це визначення не охоплює знання, як такі. Тобто, технічно, людина може самостійно осягнути тонкощі квантової механіки, але не принести суспільству жодної користі через свою неосвіченість. А може бути так, що людина знатиме багато фактів та теорій з різних галузей знання, але жодну з них не опанує глибоко. Таких людей ми звемо ерудитами. Існує також творча геніальність. Мислення творчих людей сильно відрізняється від типового. І саме сер Ньютон був одночасно інтелектуалом, ерудитом та творчим генієм.
Що ми знаємо про Ньютона?
За свого життя дослідник, який прожив 84 роки (1643-1727), встиг побути членом парламенту, президентом Королівського наукового товариства, директором Королівського монетного двору та займався купою різних справ. Про його біографію відомо досить багато. Наприклад, що у своїй роботі він використовував енциклопедичні знання та творчий підхід.
Ньютон був справжнім ерудитом. Він володів не тільки фізикою та математикою, а й був поважним богословом і залишив відчутний вплив на філософію. Він мав власну інтерпретацію Біблії і математично розрахував, що друге пришестя Ісуса Христа відбудеться у 2060 році. Згодом дослідники біографії Ньютона підрахували, що понад половина його опублікованих праць були присвячені саме богослов'ю.
Практикував вчений і алхімію. Ідея перетворення різних речовин, насамперед металів, на золото була на той час цілком науковою задачею. Попри те, що це абсолютно неможливо з точки зору законів природи, люди, які намагались досягти у цьому успіху, робили попутно справжні відкриття. Наприклад, відкрили фосфор.
Ще одна галузь, де Ньютон досяг неабияких успіхів – це економіка. У пізніші роки свого життя він почав займатись розв’язанням проблем несформованої грошової теорії та цікавився взаємодією різних валют. До того ж, отримавши посаду голови монетного двору він з величезним завзяттям взявся за боротьбу з фальшивомонетниками. За це Ньютона незлюбив Вільям Чалонер – відомий шахрай, який заробляв саме на підробці грошей, і у відповідь почав загрожувати його особистій безпеці. Вчений не залишився у боргу та почав переслідувати свого кривдника, підкуповував шахраїв Чалонера навіть з числа його коханок та соратників, щоби отримати більше інформації про нього, і зрештою домігся його арешту та страти.
А як людина глибоко творча, він створював небачені наукові інструменти. Наприклад, для вивчення прискорення, зміни швидкості, був потрібний інструмент, що виходить за рамки базової алгебри. І він створив нотацію Ісаака Ньютона для диференціювання (яку ще також називають крапковою нотацією). У 17 столітті не існувало нічого подібного, вчений винайшов цей інструмент з нуля.
Він також розробив алгебраїчну функцію для обчислення кривих і створив знаменитий біном Ньютона. Дослідник розробив телескоп-рефлектор і придумав робити на ребрах монет зазубрини, щоби уберегти їх від обрізки та захистити від крадіжки.
Ціна геніальності
Разом із умінням нестандартно та ефективно мислити Ньютон отримав затворницький і антисоціальний характер, він прожив дуже самотнє життя. Деякі дослідники його життя припускають, що він міг мати розлад аутичного спектра і страждати певними психічними захворюваннями. Серед ймовірних діагнозів називають обсессивно-компульсивний та біполярний розлад. Він був нездатний спілкуватись з людьми. А величезна кількість помилок у його листах можуть бути ознакою шизофренії.
Встановити, чи це справді так, неможливо, адже такі діагнози ставлять тільки живій людині. Тому психіатри можуть лише припускати, що робилось в голові Ньютона. В будь-якому разі, дослідники історії науки сходяться на тому, що він точно був найрозумнішою людиною свого часу і, цілком можливо, що й всіх часів.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
