Коли в щоденних звітах Генштабу ЗСУ публікуються дані про втрати російських окупаційних військ (РОВ), багато хто насамперед звертає увагу на кількість знищених окупантів, танків, артилерії, залишаючи поза увагою не менш важливі позиції. І однією з таких є ППО, втрати якої складно швидко компенсувати, а виробництво нової – це тривалий процес. На сьогоднішній день захисники України вибили критичну для крихкого балансу кількість російської ППО всіх типів, пише військовий експерт Олександр Коваленко, інформує UAINFO.org.
Міноборони Великобританії в черговому розвідувальному огляді щодо ситуації в Україні зазначило, що втрати ЗРК великого радіуса дії (С-400/С-300) змусять російські війська перекидати такі комплекси з інших локацій, тим самим послаблюючи там захист.
Наприклад, стало відомо про знищення трьох пускових ЗРК С-400 у Луганській області, надходили повідомлення про втрати РОВ у тимчасово окупованому Криму, а 3 листопада було опубліковано документальне підтвердження знищення російського КП 5Н63С комплексу С-300ПС у Запорізькій області.
Армія країни-агресора і справді зазнає серйозних втрат у ППО великого радіуса дії – з урахуванням того, що ці комплекси не розміщуються поблизу лінії бойового зіткнення, а найчастіше в тиловій зоні і навіть глибокому тилу – якщо говорити про, наприклад, ЗРК С-400.
Але не дуже правильно приділяти увагу виключно цьому ешелону, ігноруючи комплекси малого та середнього радіуса дії. Адже саме останні забезпечують перехоплення не лише таких повітряних об'єктів, як авіація чи ракети, а й малогабаритних, протидіяти яким С-300 та С-400 не можуть. Саме комплекси МРД та СРД захищають С-300 та С-400 від ударів БПЛА, здійснюючи функцію прикриття. Але як ми бачимо, останнім часом це їм не дуже вдається. Цікаво чому?
Втрати російської ППО
За час повномасштабного вторгнення в Україну відомо про 566 випадків знищення, пошкодження та затрофеювання російських засобів ППО.
З початку наступу Сил оборони України у червні за 5 місяців було знищено 230 засобів ППО РОВ. У червні, а потім у липні були встановлені місячні рекорди зі знищення протиповітряної оборони ворога.
Цифри вражають, але про що вони свідчать?
Так, наприклад, якщо розглядати лише верифіковані дані (тобто втрати, підтверджені фото та відео), то російські окупанти втратили 41 ЗРК Тор-М1/2, який є одним із найефективніших засобів ППО ближнього радіуса дії на озброєнні окупаційних військ. Якщо говорити про неверифіковані дані, то втрати модифікацій ЗРК Тор перевищили 60 одиниць!
Аналогічно із ЗРПК "Панцир-С1", верифіковані втрати яких становлять 20 одиниць при неверифікованих – понад 40 комплексів.
За такою схемою втрати ЗРК Бук-М1/2/3 становили 48/70, ЗРК "Стріла-10" – 34/60, ЗРК "Оса" – 15/40 і т.д.
Всі ці комплекси малого та середнього радіуса дії повинні не просто прикривати передові підрозділи РОВ вздовж лінії бойового зіткнення, а й створювати ешелони вглиб тимчасово окупованих територій, забезпечувати прикриття комплексам великого радіуса дії. Але їх з кожним днем стає дедалі менше і менше, що чітко видно з проривів деякими літальними апаратами повітряного простору самої Росії та Москви зокрема.
Але найяскравішим прикладом є знищення комплексу С-400 "Тріумф" на мисі Тарханкут у серпні цього року. Адже суть навіть не в тому, що було знищено настільки дорогий і найрозпіареніший комплекс, та ще й у Криму! Вся суть у тому, що цей процес знімав безпілотник, який росіяни не могли ні помітити, ні збити. А все тому, що призначених для цього комплексів поблизу не було.
Дефіцит
Пропорційне прикриття повітряного простору засобами ППО було проблемою навіть для СРСР. Здавалося б, маючи значно більший потенціал, Радянський Союз так і не вирішив проблему з повноцінним захистом свого неба через надмірну площу територій. Росія ж і поготів ніколи не мала повного покриття своєї території засобами ППО і переважно концентрувала їх у західній частині країни.
Зараз, коли російська армія регулярно зазнає втрат у ППО, вона змушена компенсувати їх не стільки за рахунок виробництва, яке не масове і не швидке, а за рахунок перекидання з інших регіонів. І це стосується як зони бойових дій в Україні, так і саме російської території.
Так, щоб закрити повітряний простір тимчасово окупованого півдня України комплексами, наприклад, Бук-М1/2/3, військам окупантів необхідно зосередити тільки на материковому півдні до сотні пускових установок. Загалом у боєздатному стані на озброєнні РОВ на момент вторгнення в Україну було близько 400 ЗРК Бук-М1/2/3, чого, як ви розумієте, самій же Росії було недостатньо. Із них станом на сьогодні не менше 70 знищено, пошкоджено, затрофеєно. Ще сотню необхідно тримати в Україні для прикриття, повторюся, саме материкового півдня. Що залишається для самої Росії і що постачати до зони БД у разі втрат? Відповідь очевидна.
І такі справи практично з усіма зразками ППО. Для задоволення своїх потреб у зоні БД в Україні чи прикриття внутрішніх критично важливих локацій Росія оголює дедалі більше рубежів.
Наприклад, для захисту повітряного простору над Москвою зараз використовуються ЗРПК "Панцир-СА" на шасі ДТ-30ПМ, спеціально створений для арктичної зони! Через нестачу звичайних "Панцирів-С1" у районі Москви розгортаються їхні арктичні версії!
ЗРПК "Панцир-СА" для арктичної зони. Джерело : "ІС"
Якийсь час тому в зоні бойових дій взагалі в кадр потрапив ЗРПК "Панцир-С1" у дуже незвичному для російської техніки камуфляжі. Але нічого дивного, адже цей комплекс призначався для Іраку згідно з укладеним контрактом, але вирушив він до України.
У Росії виникає дефіцит ППО, і йдеться не стільки про комплекси великого радіуса дії, а саме про МРД і СРД, без яких існування і ВРД просто безглузде і недовговічне. Замкнуте коло.
Що маємо в результаті
Росія продовжуватиме насичувати зону бойових дій засобами ППО, гарячково компенсуючи втрати. Але вже помітно, що пропорційно та ефективно вона не може закривати повітряний простір ні на тимчасово окупованих територіях, ні в себе.
Українські війська вибили критичну для крихкого балансу кількість російської ППО всіх типів. І тепер, щоб прикритись в Україні, Росії слід оголюватися. Але навіть прикриття в Україні вже неповноцінне та ненадійне – порівняно з тим, як це було на початку повномасштабного вторгнення.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
