За час пандемії коронавірусу найбільші світові держави змінили монетарну політику. Грошей у результаті емісії побільшало, і їх спочатку почали інвестувати в дорогоцінні метали, а потім – у купівлю сировини та виробництво. В результаті вартість кави за рік злетіла на 78,2%, тоді як золото подешевшало на 4%.
Як і чому змінилися ціни на сировинних ринках, розбирався OBOZREVATEL, інформує UAINFO.org.
На що злетіли ціни й чому?
У березні 2020 року, у розпал пандемії коронавірусу та локдауну провідних світових економік, центральні банки найбільших країн (ФРС США, ЄЦБ, Банк Англії тощо) запустили безпрецедентні за масштабами програми монетарного стимулювання. По суті, розпочався процес нарощування грошової маси (емісія). На тлі цього інвестори почали скуповувати дорогоцінні метали задля часткового захисту своїх заощаджень від інфляції, але минулого року їхня увага перемкнулася на сировину.
"Як наслідок такої грошово-кредитної політики у світі було зафіксовано рекордне за останні десятиліття зростання інфляції. У деяких країнах (наприклад, у Туреччині) негативний ефект був посилений монетарними стимулами виконавчої влади, що вилилося в подорожчання споживчого кошика та велике невдоволення населення", – каже аналітик RoboForex Андрій Гойлов.
Його колега з ForexClub Андрій Шевчишин зібрав динаміку зростання цін на основні сировинні товари (ф'ючерси, за умови постачання у майбутньому). Картина така:
-
Кава +78,2%
-
Пиломатеріали +58,6%
-
Нафта +52,9%
-
Бавовна +45,7%
-
Газ +41,1%
-
Мідь +25,0%
-
Кукурудза +23,3%
-
Пшениця +22,4%
-
Цукор +21,3%
-
Соєві боби +2,5%
-
Какао -1,8%
-
Золото -4.0%
-
Платина -10,5%
-
Срібло -12,3%
Тобто інвестувати в купівлю кави стало в рази вигідніше, ніж купувати золото або срібло. Це також підтверджує і слова Гойлова про те, що покупці розчарувалися в дорогоцінних металах і вирішили заробляти на сировину, спровокувавши зростання цін.
Як це вплине на Україну?
-
Більше заробляємо на експорті
За даними Державної митної служби, український експорт у 2021 році зріс на 38,34% – до 68,24 млрд доларів. Імпорт збільшився на 35,64% – до 73,30 млрд доларів. "Сальдо зовнішньої торгівлі товарами залишилося негативним, але порівняно з таким самим періодом 2020 року негативне сальдо скоротилося майже на 28%", – говорить старший аналітик "Альпарф" Вадим Іосуб.
-
Подорожчання газу й нафти вдарило по промисловості
Якщо зростання вартості енергоносіїв (зокрема газу) продовжиться і надалі, то українська промисловість почне скорочувати виробництва. Це призведе до спаду ВВП та збільшення негативного сальдо торговельного балансу, прямим наслідком чого стане девальвація гривні. У такій ситуації НБУ вимушений буде витрачати свої резерви на підтримку курсу української національної валюти, пояснив Гойлов.
-
Подорожчають продукти
Шевчишин прогнозує: вартість кави зростатиме для споживачів через збільшення вартості зерен та глобального тренду. "Також цукор дорожчатиме для споживачів і більш суттєво, оскільки для цукрозаводів необхідне газ-вугілля для цукроваріння. Так, зростання ціни цукру підтримуватиме не лише світовий тренд цін, а й пікові рівні цін енергоносіїв", – зазначає він.
А ось бізнес на подорожчанні цукру почне працювати, додає старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб. Зростання цін на газ і меншою мірою на каву – негативна тенденція, адже їх Україна імпортує. У той же час зростання цін на пшеницю та цукор – позитивне, їх наша країна експортує.
Загалом ситуація на ринках може кардинально змінитися так само, як і з дорогоцінними металами. Якщо зараз попит має сировина, то в новому році ціни можуть коригуватися. Ринкові умови рано чи пізно призводять до балансу між попитом та пропозицією, і щойно монетарна політика провідних держав нормалізується, це вплине і на ціни.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
