Зараз дуже багато шуму навколо замінування запорізької АЕС та можливого ядерного шантажу з боку окупантів.
Про це у своєму блозі пише провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, стипендіат Марії Кюрі в Університеті Франш-Конте Семен Єсилевський, інформує UAINFO.org.
По-перше поки що це "шантаж шантажем" – створюється лише потенційна можливість шантажу та ультиматумів, а не висуваються, власне, якісь вимоги.
По-друге, ядерний шантаж у будь-якій формі – це вкрай невигідна та відверто дебільна стратегія. Такий шантаж буде успішним лише тоді, коли опонент так злякається, що піде на беззаперечне виконання всіх вимог терориста. А якщо не злякається, чи злякається не настільки, щоб з тремтячими колінками виконувати геть усе, що йому скажуть – от тоді починаються великі проблеми у самого терориста.
Уявімо, що виставлено ультиматум: або ви припиняєте підтримку України, або ми підриваємо АЕС. А їм відповідають: "а нам пох, підривайте, якщо хочете". І от що робити? Треба або виконувати погрозу, або ганебно зливатися.
Читайте також: "Путінські війська сказилися": Стефанчук закликав світ відповісти на погрози РФ підірвати Запорізьку АЕС
Від підриву нема жодної практичної користі. Навпаки, треба буде терміново виводити всі війська з забрудненої зони і ставити хрест на планах подальшої окупації, бо нащо потрібна територія, де не можна жити? Якщо радіоактивною хмарою накриє якусь країну НАТО, то це можуть трактувати як оголошення війни чи як теракт, направлений проти них. А якщо ще й з вітром не пощастить, то може накрити Крим – ото хохма буде. Та й вода у кримському каналі після цього досить довго буде непридатною для використання.
З іншого боку, якщо злитися і не виконати погрозу, то ти лузер та лошара, який не відповідає за базар і якого можна взагалі не сприймати серйозно. Наступного разу вже ніякі погрози не діятимуть взагалі. Та й з точки зору внутрішньої політики для диктатора це серйозний удар, бо це прояв слабкості і можуть зжерти свої ж шакали.
Якщо ж вважати, що мета всього цього – фізичне знищення України та перетворення її на радіоактивну пустелю, то нащо взагалі так заморочуватися з підривом АЕС? Можна просто закидати всі великі міста тактичними ядерними зарядами, при чому це можна зробити у будь-який момент і без всяких погроз та шантажу. Ефект для зовнішнього іміджу буде однаково катастрофічний при швидшому та більш повному знищенні противника.
Читайте також: "Це – самогубство". Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив атаку на Запорізьку АЕС
Інший аспект – це технічне виконання підриву АЕС. Вже сто разів писали про те, що влаштувати техногенну ядерну катастрофу на АЕС – дуже непроста справа. Ядерний реактор – надзвичайно міцна конструкція, зруйнувати яку ззовні дуже важко. Можна досить легко влаштувати витік радіоактивної води першого контуру а-ля Фукусима, але цієї води не так багато і не буде якогось катастрофічного забруднення повітря та навколишньої місцевості. Можна, мабуть, пошкодити та розгерметизувати корпус реактора, заклавши під нього дуже дохріна вибухівки. Але для того, щоб ефектно розкидати по великій території ядерне паливо, треба, по хорошому, влаштувати вибух реактора зсередини, як було у Чорнобилі. Але для цього треба спочатку вимкнути численні системи захисту та обійти всі запобіжники, які не дають цього зробити. Нагадаю, що в Чорнобилі вибух стався після випробувань реактора у нештатному режимі, які проводив спеціально навчений персонал станції. Буряти-пітекантропи на це фізично не здатні.
Коротше кажучи, ставити ультиматуми з такими ставками – це заганяти себе у гарантовано програшну ситуацію, бо якщо противник раптом не злякається, то хороших варіантів для тебе не існує.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
