Перевірити свій банківський рахунок і виявити, що там більше грошей, ніж очікувалося — це одне з найбільших задоволень у житті. Туреччина, на щастя для неї, отримала на 24,4 мільярди доларів більше цього року, ніж вона може пояснити.
Останні цифри турецького Центробанку свідчать, що в липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу країни продовжував збільшуватися. І нестача цього року склала 36,7 мільярдів доларів. Економічні проблеми країни добре задокументовані, — пише Financial Times інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.
Глобальні інвестори впродовж останнього десятиліття масово покидали країну, згідно з даними Danske Bank.
«З 2013 року загальний акціонерний капітал, деномінований у лірах, і державний борг в руках нерезидентів скоротився до лише частини від своїх колишніх обсягів (20% у випадку акцій і 2% для бондів)», — пояснили в банку.
Читайте також: Заговорив російськими штампами. Ердоган заявив, що Захід постачає в Україну "металобрухт"
Ця динаміка мала далекосяжні наслідки для економіки Туреччини. Відтік таких масштабів на додачу до дефіциту — це погані новини для валютних резервів країни в часи, коли вона намагається підтримати ліру і подбати, щоб у її інститутів було достатньо валюти. На щастя, Ердоган, схоже, знайшов «маленького помічника» чи «помічників».
«Загадковий притік капіталу в Туреччину досяг нових вершин, дозволивши політикам зміцнити валютні резерви, не зважаючи на дедалі більший дефіцит торгівлі і ослаблення попиту на активи у лірі. Центральний банк в Анкарі сказав у понеділок, що сума, яку він не може враховувати у щомісячних оцінках платіжного балансу, зросла до 5,5 мільярдів доларів у липні, збільшивши загальний показник за 7 місяців поточного року до 24,4 мільярдів. Обидві цифри рекордні, якщо подивитися на дані за майже чотири десятиліття», — зауважили в Bloomberg.
Зазвичай такі розходження в підрахунках (або чисті помилки і упущення, NEO) можна розплутати, коли іноземні колеги наведуть лад в своїх даних. Але йдеться про доволі великі цифри. За підрахунками Bloomberg, загальна сума за аналогічний період торік складала лише 10,2 мільярди доларів.
«Прибутки від туризму не можуть пояснити цифри. В липні відпочивальники привезли 4,5 мільярдів доларів, збільшивши підсумкову суму за січень-липень до 16,4 мільярдів доларів. Це приблизно 70% від об’єму помилок і упущень за цей же період», — зауважили у виданні.
Читайте також: "Європа пожинає те, що посіяла": Ердоган став на захист Путіна щодо енергетичної кризи в ЄС
Фінансова аналітична служба Alphaville від Financial Times, яку завжди цікавить поява непояснених мільярдів доларів, запилата експертів з питань Туреччини, що відбувається.
«Правда в тому, що ми просто не знаємо, що роздмухує NEO-компонент в платіжному балансі. Як вже було згадано, зараз цей показник дуже великий в Туреччині. І швидше за все, це результат незареєстрованого притоку капіталу. Але насправді це може бути відображенням будь-чого: від продажу золота і депозитів у валюті до незареєстрованої торгівлі послугами і контрабанди. Важко сказати напевне, що саме відбувається. Але очевидно, що це забезпечило ключову підтримку для дефіциту платіжного балансу цього року. І якщо ці непояснені потоки развернуться, в центрі уваги знову опиниться низький рівень турецьких резервів», — сказав Ліам Піч з Capital Economics.
У свою чергу, Тімоті Еш з BlueBay Asset Management вважає, що справа у впливі Росії. На його думку, турецькі банки досить радо приймають гроші, які виводяться з відторгнутої світом країни. Впродовж останніх місяців Туреччина з одного боку посилювала торговельні зв’язки з Росією, а з іншого — постачала безпілотники Україні для оборони від російської армії. За словами Еша, турецькі банки «не надто зациклені» на дотриманні всіх вимог.
«Якщо хтось прийде з валізою готівки, турецькі банки знайдуть спосіб, який би дозволив йому вести справи… Турецькі чиновники дають зрозуміти, що, організовуючи потоки, вони так чи інакше збираються стати найбільшими переможцями від санкцій», — сказав економіст.
Якщо він має рацію, тоді це може багато сказати про масштаби відтоку грошей з Росії.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube