"The outcome, which, in my impression, Zelensky has now accepted, is if the Free People can keep Russia from achieving any military conquests and if the battleline returns to the position where the war started, then the current aggression will have been visibly defeated. Ukraine will be rearmed and closely connected to Nato, if not part of it". Henry Kissinger, 2 July 2022
А справді, чому, власне, Україна досі не є членом НАТО (part of it), незважаючи на те, що Україна сьогодні єдина країна, яка відважно та ефективно виконує ту місію, заради якої цю поважну організацію і створили — захист Західної цивілізації від експансії вічних спадкоємців Чингісхана та Йосипа Сталіна. Українці борються насамперед за свою свободу та незалежність. Але у разі їхньої поразки нікому вже захищатиме комфортну гедоністську політкоректну Європу, пише Андрій Піонтковський, інформує UAINFO.org.
Розуміючи, що у питаннях власної безпеки ризиковано покладатися виключно на США, європейці понад півстоліття вели безплідні розмови про створення європейської армії. І ось як Венера на пару з Марсом із піни морської навесні 2022 року з'явилася світу європейська армія — героїчні Збройні Сили України. І жодної іншої європейської армії у Європи не буде.
Це нова військово-політична реальність, яка ламає шаблони та стереотипи, що склалися на Заході десятиліттями. Але повернемося до поставленого питання. Є дві групи причин, через які Захід наполегливо відмовляє (відмовляв?) Україні у прагненні, закріпленому у її Конституції. По-перше, причини офіційно декларовані. Україна не цілком відповідає найвищим критеріям клубу найбільш розвинених країн Вільного світу: поділ влади, цивільний контроль над військовими, вільні ЗМІ, економічна транспарентність.
Читайте також: Посол Маркарова про ракети на 300 км до HIMARS: Деталі не розкриваю, краще здивуємо РФ на полі бою
Похвальна вимогливість до кандидатів, але за всієї поваги до нещодавно прийнятих в НАТО без жодних зволікань держав — Албанії, Чорногорії, Північної Македонії — невже всі вони є такими недосяжними маяками, які дотримуються цих високих стандартів, ніж молода українська демократія? Отже, існували інші реальні причини відмови прийняти Україну. Вони очевидні, і всі їх чудово розуміли.
По-перше, країни НАТО не горіли бажанням брати на себе за статтею V Статуту юридичні зобов'язання боротися на території України, захищаючи її від можливої російської агресії. (Ще як можливо, виявилося!) У постіндустріальному суспільстві дуже важко переконувати та посилати людей помирати за Київ.
Однієї цієї причини було б достатньо. Але була ще одна досить серйозна. До останнього часу не тільки величезна колона щедро оплачуваних Кремлем агентів впливу, але й ще більша кількість корисних буржуазних ідіотів хором повторювали ту саму мантру "We need Russians!".
"Нам потрібні росіяни, щоб разом боротися з ісламським тероризмом. Щоб разом протистояти амбіціям Китаю. нас, але дуже чутливих їм питань, що стосуються їхнього ближнього зарубіжжя".
Кісінджер сам повторював цю нехитру фенечку всі останні 20 років. І не зовсім безкорисливо. Але як прагматичний цинік він зрозумів, що продовжувати повторювати її сьогодні вже стало непристойно. Крім того, проникливий Кісінджер, здається, одним із перших на Заході усвідомив, що впала й інша реальна причина відмови Україні в прийомі до НАТО. І поки лише обережно натякнув про це мимохіть у поставленій нами як епіграф цитаті.
П'ятимісячний досвід українсько-російської війни перекинув усі прогнози західних розвідок. Він переконливо продемонстрував, що для того, щоб захистити свого союзника Україну та себе самих, західним обивателям зовсім не потрібно вмирати за Київ. Битву за Київ виграли самі українці, відбивши напад "другої у світі армії".
Читайте також: Палата представників Конгресу США схвалила вступ Фінляндії та Швеції до НАТО
Західному ж обивателю потрібно лише витримати такі важкі військові випробування, як підвищення на 2 долари ціни за галон бензину в США або зниження кімнатної температури на 1 градус за Цельсієм у Німеччині.
Ну і, зрозуміло, союзники по НАТО і насамперед США повинні будуть безперервно забезпечувати європейську армію, що бореться з абсолютним злом, найсучаснішою західною зброєю і надавати їй розвідувальну інформацію в режимі реального часу.
Саме цей стійкий механізм зараз поступово налагоджується, незважаючи на відчайдушний опір путінської п'ятої колони на Заході. У результаті Україна на наших очах стає де-факто не просто членом НАТО, а лідером НАТО, лідером Вільного світу в його опорі агресорові, який розв'язав 4-ту світову війну проти (як той сам щоденно хвалиться) всього Заходу. Путін розуміє, що він стратегічно програє війну. Тому ракетний терор і ядерний шантаж він поєднує із запеклими закулісними спробами домогтися припинення вогню, поки він ще контролює значну частину української території. Що дозволить його пропаганді продати цю угоду глибинному народу як таку собі "перемогу". І найголовніша його надія – відрізати Україну від своїх союзників. Прекрасно уявляю, яке виття усієї путінської клаки пролунає у Вашингтоні негайно після підписання угоди про припинення вогню: "Досягнуто крихке перемир'я. Дамо світу шанс! Негайно припинити всі поставки зброї Україні!"
Друзі України чудово розуміють задум загнаного у кут військового злочинця. Нагадаю, що офіційна позиція колективного Заходу (включаючи Україну) формулюється сьогодні так:
Припинення вогню можливе після відведення всіх російських формувань за лінію 23 лютого. Україні буде надано всю військову допомогу, необхідну для примусу ЗС РФ до цього відведення. Наступним кроком стануть міжнародні переговори щодо повного відновлення територіальної цілісності України мирними засобами.
Кісінджер розвиває цю позицію, відповідаючи на запитання, а якими будуть гарантії безпеки України після припинення вогню: Ukraine will be rearmed and closely connected to Nato, if not part of it.
Україна продовжуватиме переозброюватися і залишатиметься тісно пов'язаною з Альянсом, якщо не є частиною його.
Що означає, що гарантії безпеки України після припинення вогню залишаються незмінними — де-факто членство України в НАТО, реальне військове союзництво. Не виключається юридичне оформлення цієї реальності.
Про це мимохідь як про само собою зрозуміле говорить не хто інший, як Кісінджер, який останні двадцять років гаряче виступав за "фінляндизацію" України. Що ж, хоч як парадоксально, він залишився вірним цій самій ідеї. Але оцініть, яке тектонічне зрушення відбулося в настроях Заходу. У тому числі щодо Фінляндії. Ще минулого року вступ Фінляндії до НАТО був неможливим.
До речі, зверніть увагу, з якою смиренністю, дружелюбно помахуючи хвостиком, зустрів чергову хвилю розширення НАТО (шосту за його класифікацією) страшний і жахливий Кремль. Де мордастий Рябков, що вимагає від фінів збирати манатки і забиратися геть? П'ять місяців війни в Україні змінили усі. Захід перестав боятися кремлівських шантажистів. Там знайшлася управа. Тепер вони самі назавжди боятимуться.
Але гарантії безпеки України мають ґрунтуватися не на цитатах з інтерв'ю маститих політологів, а на документах, підписаних главами держав.
Формулу Кісінджера можна прийняти за основу такого пакету гарантій із заміною ймовірного if not на рішуче та певне and. Реєстрацією союзницьких відносин, що склалися, ніколи займатися в розпал битви. Багато інших турбот. А ось у перший же день будь-якого можливого перемир'я така процедура не тільки доречна, а й необхідна для того, щоб забезпечити безпеку України та позбавити ворога його останніх ілюзій. Лідери Великої трійки (Україна, Великобританія, США) могли б зробити таку заяву:
Ми прагнемо максимально мирного вирішення питання про повне відновлення територіальної цілісності України. Ми готові розглядати пропозиції посередників щодо припинення вогню. Абсолютним пріоритетом при цьому буде забезпечення безпеки України і після припинення військових дій. Ми дійшли висновку, що найкращою такою гарантією стане юридичне оформлення наших союзницьких відносин — негайний вступ України до НАТО за прикладом Фінляндії та Швеції. Це не переговорна позиція для майбутніх контактів із Москвою. Це ухвалене нами рішення.
***
Кісінджер давно займається зовнішньою політикою. Іноді успішно. Так, своєю майстерною китайською стратегією Кісінджер виграв у СРСР третю (холодну) світову війну. А через 50 років несподівано підказав переможну для України та всього Вільного Світу формулу ендшпіля 4-ої світової війни.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
