Ціна перемоги України вже є колосальною. Але й геополітичні зміни, які обов’язково стануться у зв’язку із цією перемогою, будуть не меншими
Шляхи господні незвідані. Як і логіка світової історії. Україна намагалась потрапити в НАТО з парадного входу, в красивих відпрасованих мундирах наших воїнів. Нас не впустили з парадного входу. Але ми стали країною, яка використовує різні типи зброї країн Північно-Атлантичного Альянсу, принципи управління військами, розвідку, тактику знищення ворожої армії, яка передбачає точні удари по вузловим центрам ворога і не зациклена на масованих штурмах (в стилі сталінського маршала Жукова) й пов’язаних з цим величезних втратах. На які завжди йшло радянсько-російське командування з розумінням, що російські баби їм ще «нарожают» гарматного м’яса. Можливо, в Україні сформовано найбільш натівську армію з-поміж усіх існуючих, пише у своєму блозі на НВ журналіст Дмитро Тузов, інформує UAINFO.org.
Наша комунікаційна інфраструктура виявилась доволі стійкою, що дозволило простим громадянам за допомогою звичайного мобільного зв’язку й працюючого, навіть, в зоні бойових дій Інтернету допомагати рідній армії нищити ворожі цілі – від великих бронеколон до пунктів керування російськими військами, станцій РЕБ і засобів ППО типу С-300. Наші люди — звичайні цивільні громадяни трохи погуглили і навчились вирізняти пріорітетні цілі, які підлягають знищенню першочергово. Вчорашні айті-шники навчились настільки майстерно закидати звичайні осколкові гранати прямо в люки ворожих танків, що цьому гріх не поаплодувати. ССО і партизани вдало і безстрашно діють на тимчасово окупованих територіях, перерізаючи горлянки зрадникам, які перейшли на бік ворога і здіймаючи «бавовну» над ворожими військовими базами. А волонтери вже поставили у стрій перший супутник високої роздільної здатності, який «бачить» ворога крізь хмари і затягнуті димами пожеж території, на яких намагаються сховатися від точних ударів українських артилеристів ворожі війська.
Читайте також: Ейдман: Катастрофою у Росії не просто пахне, вона вже на порозі
В чому помилка путіна? В тому, що Україну не можна порівнювати ані з росією, яка цілком підкорилася йому і лягла під систему, створену колишніми кдб-істами — нинішніми офіцерами фсб, ані з іншими країнами. Так, путінській системі вдалося не лише підкорити 140-мільйонний російський народ. Реставрованій з часів Сталіна системі управління вдалося перепрограмувати населення росії. Перетворити його на співучасників воєнного злочину, які підтримують воєнний терор росії.
Україну також не можна порівнювати з Афганістаном, події у якому, думаю, надихнули путіна на масштабне вторгнення в Україну. Перед очима російського диктатора був аналогічний сценарій бліцкригу, паніка, евакуація або полон органів влади і лояльність пересічних українців, які в путінській системі координат мали годувати його армію, не додаючи до пиріжків отруту. Аби вивести окупантів із своєї землі, ніби тарганів. Ті росіяни, які писали нам питання, чи приготувалися ми тікати, чіпляючись за шасі транспортних літаків (явно натякаючи на афганський сценарій), геть нічого не знають про Україну. Вони й уявити не могли сили спротиву, на яку здатні українці.
Провал аналітичних служб і розвідки, як і уявлення про власну всемогутність і безсмертя, для путіна будуть катастрофічними. Як і для його країни, яку він впевнено веде у глибоке провалля. З якого просто так не виповзають. З росією, загалом, все зрозуміло. Вона буде на смітнику історії.
А що з Україною? Ви мені скажете, що я намалював надто радісну картину. На жаль, частково ви будете праві. Путін надто сильно пошкодив Україну. Про кількість загиблих українців ми дізнаємось після війни. Думаю, ми здригнемося, коли зрозуміємо і усвідомимо обсяги втрат. І війна ще не закінчилася. Мільйони людей виїхали з країни. Інша частина потрапила під часто примусову депортацію в росію. Російські командири наказують своїй найдовшій армії світу буквально по метру відгризати українські території, руйнуючи при цьому наші міста й інфраструктуру. Українському агросектору нанесено суттєвого удару. Ворог навіть випалює поля із збіжжям, цілить в елеватори і логістичні центри. А взимку нас чекає боротьба із холодом. Наші партнери, сподіваюсь, допомагатимуть. Але це буде, я думаю, непропорційна руйнуванням допомога. І питання використання заморожених на заході російських активів для відновлення України ще пройде крізь багато дискусій і важливих рішень. А це все — час, якого у нас немає.
Читайте також: В'ятрович: Росія потребує денацифікації, бо провалила декомунізацію
Ціна перемоги України вже є колосальною. Але й геополітичні зміни, які обов’язково стануться у зв’язку із цією перемогою, будуть не меншими. Ми зупиняємо антилюдський режим, який загрожує не лише Україні. Так, у світову систему безпеки ми намагались увійти парадним маршем в дуже красивих одностроях української армії, яка печатала крок у парадних розрахунках на День Незалежності, чим викликала гордість у мільйонів українців.
Але парадні мундири відкладемо до кращих часів. Потраплять українці у колективну систему безпеки з чорними від кіптяви пожеж обличчями, червоними від диму і сліз очима, в залитих соляркою, моторним мастилом і кров’ю побратимів комбінезонах. З пробитими і пошматованими ворожими кулями прапорами. На борту цілковитої «різносортиці» в техніці – від ще радянської першої «бехи», місце якій — у музеї, до німецької «Панцергаубиці», французької системи «Цезар», польського «Крабу», американської «777». Але ми таки змінимо цей світ. Знищенням чергової імперії зла і перемогою принципів й цінностей, які називають загальнолюдськими. На відміну від людожерських інстинктів путінського режиму.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
