В середині березня, коли пандемія коронавірусу почала охоплювати Європу і США, прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Арден запропонувала своїй країні вибір.
З одного боку можна було дозволити коронавірусу поширюватися через громади й готуватися до удару. Так зробили інші країни по всьому світу. Або ж можна було "жорстко" закрити кордони, навіть якщо це завдасть болю економіці країни, сильно залежній від туризму. Арден обрала другий шлях, — пише CNN.
Коли Нова Зеландія зафіксувала лише 28 випадків зараження коронавірусом, уряд закрив кордони для іноземців. А коли хворих було 102, Арден оголосила, що загальнонаціональний карантин. Фактично вона запропонувала новозеландцям угоду: погодитися на найбільш жорсткі обмеження у світі і за це отримати захист від смертельної хвороби, а також від потенційного економічного спустошення.
Якийсь час здавалося, що угода спрацювала. Нова Зеландія провела сім тижнів в карантині, п'ять з яких були особливо жорсткими. Виносити їжу й залишати свій район було заборонено. Але в червні життя в країні повернулося до норми. В серпні Нова Зеландія відзначила 100 днів без жодного зараження. І от минулого тижня все змінилося.
Читайте також: Зеленський зізнався, що його 7-річний син переніс коронавірус. ВІДЕО
В країні зафіксували перші за три місяці випадки передачі коронавірусу в громаді. Через це найбільш населене місто країни Окленд повернулося в карантин. Парламентські вибори були відкладені, а таке в історії Нової Зеландії відбувалося лише кілька разів. Чиновники визнали, що "якимсь чином" вірус перетнув кордон. Станом на четвер в Новій Зеландії було зафіксовано 101 випадок зараження. Таким чином, загальна цифра випадків коронавірусу в країні збільшилася до 1304 інфікованих включно з 22 летальними.
Опозиційні партії в країні відреагували люттю. Вони почали ставити під сумнів жорсткі дії уряду у відповідь на пандемію.
"Уряд отримав одне єдине завдання: тримати вірус подалі від громади, щоб ми могли уникнути карантину. Він провалився, а ми всі платимо за це", — сказав лідер правої партії ACT Девід Сеймур.
Азіатсько-Тихоокеанському регіоні інші країни, які намагалися укласти аналогічну угоду з суспільством, опинилися в схожій ситуації. Наприклад, Австралія теж швидко і жорстко відреагувала на початок пандемії. Але проблеми на кордоні призвели до спалаху коронавірусу в штаті Вікторія. Друге найбільше місто в країні Мельбурн повернувся під карантин. На його вулицях діє комендантська година.
Тепер, коли в Європі люди їздять у відпустки, люди в частинах Нової Зеландії й Австралії знову під карантином. Хоча ще не так давно їхні країни вважалися зразком у боротьбі з пандемією. Це піднімає питання, що пішло не так? Обіцяючи безпеку, чи прирікав уряд Арден себе на очевидний провал?
Від самого початку уряд Нової Зеландії дав чітко зрозуміти, що хоче не просто обмежити вплив коронавірусу, а повністю винищити його в своїй країні. "Винищення", яке чиновники у сфері охорони здоров'я визначали як зупинку ланцюгового поширення в межах країни, було амбітною метою. І мало країн прагнули до цього.
Але Арден і її уряд наполягали, що це правильний шлях, щоб захистити здоров'я як людей, так і економіки. А в квітні Нова Зеландія оголосила, що добилася свого і винищила коронавірус. Впродовж кількох місяців в країні не було жодного поширення. Але незадовго до появи нових випадків зараження, чиновники у сфері охорони здоров'я і експерти почали попереджати, що новий спалах неминучий.
Перед тим, як у Новій Зеландії відзначили 100 днів без коронавірусу, головний комісар з охорони здоров'я доктор Ешлі Блумфілд порадив людям запастися масками.
Читайте також: МОЗ може переглянути критерії госпіталізації хворих COVID-19
"Я не думаю, що це занадто просити людей готуватися до потенційного природного лиха на зразок землетрусу, цунамі тощо. Це означає дбати про людей. Йдеться про те, щоб бути готовим", — сказав він.
Для деяких людей такі заклики міністра не здалися переконливими. Лише новозеландцям можна перетинати кордон країни. Але вони повинні після цього провести наступні 14 днів у спеціальному державному ізоляторі й здати два тести на коронавірус. Якщо кордон захищений, чому новий спалах неминучий?
Проблема в тому, що кордони не були такими вже й захищеними. Влада визнала, що працівники новозеландської прикордонної служби — люди, які були найбільш уразливі перед зараженням — не здавали регулярно тести на коронавірус.
"Я хочу визнати, що тестування персоналу на нашому кордоні було надто повільним. Дуже чіткі очікування міністерства не справдилися, рішення уряду не виконувалися вчасно і в достатньо рішучо. Все це розчаровує і спантеличує", — сказав міністр охорони здоров'я Кріс Гіпкінс.
Але навіть якби хтось з чиновників не припустився помилки, легко уявити сценарій, за яким заражена людина не була б вчасно помічена. Фальшиві негативні результати тесті трапляються. Тому існує дуже невеликий шанс того, що людину з COVID-19 після 14 днів в ізоляторі все ж відпустили додому.
Вчений Пітер Глакмен, колишній прем'єр-міністр Гелен Кларк і колишній виконавчий директор авіакомпанії Air New Zealand Роб Файф зазначили у спільній статті в липні: "Озираючись на контрабандистів за всі століття, прикордонний контроль ніколи не був надійним".
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
