Ніл Фергюсон, економічний історик, каже, що серед ключових причин технологічного прориву Великої Британії у 18-му сторіччі – промислова революція – стала дороговизна робочої сили в Британії. Підприємці стикнулись з тим, що робоча сила стала рідкісним та дорогим ресурсом і це спонукало шукати вихід. Інші країни Європи потім просто скористались інноваціями британців.
Наша міграційна проблема – дуже подібна. В один момент наша дешева робоча сила у великих масштабах виїхала до країн з високою "капіталізацією" і стала дорогою робочою силою. Повернення наших мігрантів потрібно розглядати саме у цій площині. Не пошуку ресурсів для різних допомог (хоча це теж важливо). А пошуку шляхів як конкурувати за нашу, але тепер вже дорогу робочу силу.
Про це у своєму блозі пише виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук, інформує UAINFO.org.
The Growth Summit. У фокусі уваги міграція та штучний інтелект. У нас, звісно, на першому місці війна, але міграція та AI впевнено тримають лідерство після усього, що стосується війни. Можна сказати, ми повністю в руслі глобальних дискусій. Але зловив себе на думці, що титульні назви "міграція та AI" однакові, а говоримо про зовсім різне.
Трошки теорії, щоб було зрозуміло про що я. Є усім відома модель економічного росту Солоу (це той, який нобелевський лауреат, більш детально ось тут http://surl.li/hokqa). Якщо коротко, то Солоу стверджує, що є три джерела росту – це приріст капіталу, приріст робочої сили, та покращення технологій, що підвищує продуктивність. Іншими словами, глобальна дискусія іде про два ключові джерела світового росту – приріст робочої сили (міграція) та покращення технологій (штучний інтелект).
Зверніть увагу, що приріст капіталу ці "кляті капіталісти" не дуже сильно обговорюють. Чому так? Бо "капіталізація" в тій частині світу, яка називається цивілізований світ, на максимально можливому рівні або десь близько того. Якщо є якась перспективна та цікава ідея та люди, здатні її реалізувати, то знайти капітал на це діло взагалі не питання. Якщо десь можна було замінити ручну працю автоматизацією, то це вже було зроблено, або в процесі реалізації. Якщо дуже спрощено, то більше капіталу не дає проривного росту. Тому вони говорять про міграцію (саме про притік робочих рук) та про штучний інтелект (прорив у продуктивності), як те, що у розвиненому світі, залитому надлишковим капіталом, буде штовхати реальний ріст, а не інфляцію.
А про що говоримо ми, коли говоримо на ці теми? Ми говоримо, що міграцію потрібно зупинити, а наших мігрантів потрібно повернути. І це відбувається в умовах, коли в нашій країні, в середині (а не на кордонах) реальний брак капіталу. Якщо відкласти в сторону гуманітарні речі, то Україна може досягнути проривного росту навіть при тій кількості людей, яка залишилась в країні, лише за рахунок успішного залучення капіталу. Прекрасно розумію, що після цієї фрази мене закидають помідорами, а може навіть проклянуть, але хтось повинен на це звернути увагу. Нам потрібно повертати українців, але якщо говорити сухими економічними термінами, то для початку потрібно "капіталізувати" тих, хто вже тут, кого ні в чому не потрібно переконувати і хто за будь-яких умов планує своє життя в Україні.
Уся дискусія про міграцію відбувається в гуманітарній площині і лише частково виплескується на економічну сферу у вигляді "який ріст, якщо немає людей". Якщо буде вирішена проблема капіталу, то людей у нас в країні для проривного росту достатньо. Якщо вірити Солоу, звичайно.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
