На тлі невдач росії у війні проти України та дедалі частіших заяв західних політиків про можливі провокації кремля проти країн НАТО питання безпеки Балтійського регіону знову опинилося в центрі уваги. Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що кремль може розглядати країни Балтії та Польщу як наступну ціль для ескалації. Чи справді росія здатна відкрити ще один фронт, чому найбільш уразливою може бути Естонія та як на це впливає війна в Україні – розбирався УНН.
Після того як війна проти України не принесла росії очікуваної швидкої перемоги, у країнах НАТО дедалі частіше говорять про ризики нової ескалації. Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що кремль потребує нової "перемоги", а найбільш ймовірними цілями зараз бачить країни Балтії та Польщу.
Його слова пролунали після заяви президента Литви Гітанаса Науседи, який підтвердив інформацію західних ЗМІ про те, що росія може готувати провокації проти Польщі чи країн Балтії для перевірки єдності НАТО. За словами Науседи, відповідні оцінки ґрунтуються на даних розвідки та стосуються можливих атак на критичну інфраструктуру як військовими, так і гібридними методами.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також попереджав, що росія може вдатися до операції "під чужим прапором" із використанням українських дронів. На цьому тлі Литва вже посилила охорону мостів, електропідстанцій, газових об’єктів та транспортної інфраструктури.
Найвразливішою може стати саме Естонія
Військовий експерт Олександр Коваленко у коментарі УНН зазначав, що якщо оцінювати ситуацію виключно з військової точки зору, то найбільш логічним напрямком для потенційної російської операції могла б стати саме Естонія.
"Якщо аналізувати суто військову складову, то значно логічніше для росії було б діяти проти Естонії або Латвії. Литва менш зручна через білоруський фактор, адже масштабне перекидання військ через територію білорусі було б дуже складно приховати. Натомість у Ленінградській та Псковській областях росія може достатньо непомітно накопичувати сили. Там є можливість розгорнути дві загальновійськові армії, яких цілком достатньо для початку наступальної операції. Крім того, теоретично росія може спробувати висадити десант на північному узбережжі Естонії, щоб полегшити просування до Нарви, а далі – у напрямку Таллінна", – пояснив експерт.
За його словами, головною перевагою росії може стати фактор часу.
Чи здатні країни Балтії стримати удар самостійно
За оцінками Коваленка, самостійно Естонія не має достатніх військових ресурсів для довготривалого стримування масштабного вторгнення.
"Якщо говорити відверто, шансів у самої Естонії практично немає. Це невелика країна – за територією приблизно як дві середньостатистичні українські області, а населення там навіть менше, ніж у Харківській області. Відповідно, і чисельність армії значно менша. Якщо росія почне наступ, вона використає не лише класичну механізовану операцію із танками, артилерією та авіацією, а й увесь досвід війни проти України – FPV-дрони, масоване застосування безпілотників, керовані авіабомби, балістичні та крилаті ракети", – зазначив він.
На думку експерта, особливо гострою стане проблема роботи систем протиповітряної оборони.
"Чи готовий Таллінн відбивати одночасний наліт із сотень ударних дронів? На мою думку, ні. У такій ситуації країна дуже швидко зіткнеться з масштабною гуманітарною кризою. Почнеться масова евакуація цивільного населення до Латвії. Але логістичних маршрутів небагато, і саме по них росія може завдавати ударів дронами та іншими засобами ураження. Це створить логістичний колапс, ускладнить пересування військ і фактично відкриє росіянам шлях до оточення Таллінна. До моменту, коли НАТО повністю розгорне свої сили, російські війська можуть уже перебувати біля столиці Естонії. Далі питання перейде у площину міських боїв", – наголосив Коваленко.
Якими силами володіють країни Балтії
Хоча Литва, Латвія та Естонія останніми роками значно збільшили військові бюджети та закупівлі озброєння, їхні можливості все ще суттєво поступаються потенціалу росії.
За відкритими даними:
– Естонія має близько 7–8 тисяч кадрових військових та понад 40 тисяч резервістів;
– Латвія – приблизно 8 тисяч військовослужбовців і близько 18 тисяч бійців Національної гвардії;
– Литва – понад 20 тисяч військових та понад 30 тисяч підготовленого резерву.
Загалом три країни можуть мобілізувати понад 100 тисяч осіб, однак головна проблема полягає не в чисельності, а у відсутності достатньої кількості важкої техніки, систем ППО та ударної авіації. Саме тому оборонна стратегія Балтії повністю побудована на швидкому втручанні союзників по НАТО.
Напад на Балтію означав би війну з НАТО
Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі для УНН наголошував, що можливий напад росії на Балтію мав би значення далеко за межами регіону.
"Якщо росія наважилася б атакувати країни Балтії, це стало б підтвердженням того, що Україна мала рацію, коли говорила про загрозу російської експансії. Для путіна мета не обмежується лише Україною – йдеться про спробу відновити вплив на території колишнього Радянського Союзу", – сказав він УНН.
Разом із тим експерт застерігає, що такий розвиток подій мав би й негативні наслідки для України.
"У разі атаки на одну з країн НАТО значна частина ресурсів Альянсу могла б бути спрямована саме на її захист. Це означає, що певні ресурси, які сьогодні використовуються для підтримки України, могли б бути перерозподілені", – пояснив Желіховський.
Чи може росія воювати одразу на двох фронтах
Політолог Олег Лісний не виключає, що ймовірна велика мобілізація в росії може бути розраховані не лише на війну проти України.
"Гіпотетично це можливо, тому що зараз самі росіяни активно просувають тему про можливу атаку на країни Балтії. Вони можуть намагатися не забирати ресурси з українського фронту, а новими силами провести якусь коротку "побєдоносну війну". Але я думаю, що навряд чи це буде для них просто", – зазначив він.
Ключове питання – реакція НАТО
У разі атаки на країну Балтії автоматично має бути задіяна стаття 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Однак швидкість реалізації цього механізму залежатиме від політичної волі країн-членів та оперативності перекидання військ.
Додатковим фактором невизначеності експерти називають політичну ситуацію у США. Президент Дональд Трамп неодноразово критикував союзників по НАТО за недостатні витрати на оборону та ставив під сумнів безумовність американських гарантій безпеки для окремих членів Альянсу. Водночас офіційно США не відмовлялися від своїх зобов’язань за статтею 5, а американські війська продовжують залишатися ключовою складовою стримування НАТО у Європі.
Війна гарантована?
Поки що жодна з європейських розвідок не заявляє про неминучість російського вторгнення до країн Балтії найближчим часом. Водночас дедалі більше західних політиків і військових визнають: ризик провокацій, диверсій або локальної ескалації з боку кремля зростає.
Головним питанням у такому сценарії буде не стільки здатність Естонії, Латвії чи Литви самостійно стримати удар, скільки швидкість і рішучість реакції всього НАТО. Саме це, на думку більшості експертів, може визначити, чи наважиться кремль перевірити Альянс на міцність.
Велика Британія замінить танки Challenger 2 в Естонії мобільними силами з дронами, врахувавши досвід ЗСУ19.07.26, 02:55 • 4258 переглядiв
