Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений раніше в понеділок Верховної Радою в цілому закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119), який покликаний розблокувати відкриття двох переговорних кластерів про вступ України в Європейський Союз, знявши вето Угорщини.
Як повідомляється на сайті Верховної Ради, закон, який раніше в понеділок було направлено на підпис президенту України, вже повернуто з підписом голови держави.
Відповідний законопроєкт на пленарному засіданні в понеділок підтримали 266 народних депутатів.
Він унормовує право дітей із національних меншин та корінних народів України навчатися рідною мовою поряд із державною, а не замість неї. "Українська мова залишається гарантованою складовою освіти для кожної дитини. Жодна норма законопроєкту не звужує сферу функціонування державної мови, навпаки – зберігає гарантії її вивчення, вільного володіння і використання в освітньому процесі… Важливо: додаткові права, передбачені законопроєктом, стосуються виключно мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів України, і не стосуються російської мови", – зазначали раніше в Міністерстві освіти і науки.
Наприклад, якщо в закладі освіти є клас, де діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати мову країни Євросоюзу (поряд з українською) не лише під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу.
Також документом унормовує поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти), а для того, щоб можна було претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою нацменшини (спільноти).
За розрахунками Міносвіти, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл – близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України. Окремо, незалежно від набуття статусу, у будь-якому закладі, де функціонує хоча б один клас (група) з навчанням мовою меншини, передбачено право дублювати мовою меншини вивіски, документи про освіту (за заявою батьків) та службову документацію – для цього класу.
Заклади, які отримають статус внаслідок ухвалення закону, для його збереження мають мати не менше 20% учнів, які навчаються мовою меншини. Якщо частка впаде нижче 20%, право на статус припиняється, за погодженням з Міносвіти.
Крім того, згідно з документом, батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою. Тобто, якщо дитина навчається у класі чи групі мовою корінного народу або нацменшини, яка є офіційною мовою ЄС, кількість предметів, які викладаються українською, може бути збільшена. Для розширення переліку предметів потрібна буде письмова підтримка не менш як двох третин батьків відповідного класу.
Унормовано, що реорганізація чи ліквідація комунальних закладів зі статусом "школи нацменшини/корінного народу" потребуватиме обов'язкового погодження з Міносвіти. Водночас засновник зобов'язаний гарантувати учням можливість продовжити навчання, за заявою батьків у закладі з відповідним статусом у межах тієї ж громади.
За оцінкою Міносвіти, ця норма може вплинути максимум на 141 комунальну школу в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Закон також уточнює порядок застосування вимоги державного сертифіката з української мови для керівників приватних закладів освіти, у яких є клас або група з навчанням мовою національної меншини чи корінного народу. Йдеться лише про керівників, які вже обіймають відповідно посаду на момент набрання Законом чинності. Так, вони на час перебування на цій посаді звільняються від обов'язку підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом. При цьому обов'язок володіти й застосовувати державну мову залишається чинним.
У Міносвіти зазначали, що норма має точкове й обмежене охоплення – стосується керівників 29 закладів по всій країні.
Раніше прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на внесення до Верховної Ради законопроєкту про освітні права нацменшин і очікує, що такі права угорської національної меншини в Україні будуть повністю забезпечені на практиці.
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов заявляв, що 2 і 3 переговорні кластери ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання") про вступ України в Європейський Союз можуть бути відкриті уже 13 жовтня, якщо Верховна Рада напередодні ухвалить закон щодо освітніх прав національних меншин.
В свою чергу, 12 жовтня міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан підтвердила, що ухвалення український парламентом закону про освіту для нацменшин, дозволить на міжурядовій конференції, яка запланована на 13 жовтня, відкрити для України в рамках переговорів про вступ до Євросоюзу наступні кластери.
