Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10288, спрямований буцімто на захист національних меншин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізми її захисту.
Про це заявив історик, голова Українського інституту національної пам’яті в 2014-2019 рр., народний депутат України Володимир В’ятрович.
«І, що найнебезпечніше, дозволяють після п'ятирічного перехідного періоду масштабну русифікаціютелебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей. Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки. Уряд не дослухався до закликів не допускати штучного протиставлення захисту прав меншин і захисту державної мови та не чіпати закони про мову, освіту та медіа», – заявив він.
В’ятрович наголосив, що проєкт писався кулуарно, його громадське обговорення тривало лише один день, а від парламенту вимагається ухвалити його одразу в цілому вже на початку грудня.
«Протягування змін, спрямованих нібито на захист демократії, відбувається в найкращих традиціях авторитарних режимів, з порушенням демократичних процедур і без реального діалогу з суспільством», – додав він.
Після ухвалення проєкту №10288, за словами В'ятровича:
телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%;
телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.
«Ба більше, саме поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах «допускається використання інших мов без дублювання або озвучення (…) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами (…) національних меншин», – каже історик.
Так само де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься «на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин». Книгарні так само зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту. Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською.
«Це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту № 10288. У ньому передбачені й аудіовізуальна реклама та будь-які матеріали виборчої агітації без україномовних версій, та інші речі, які не стільки захищають права меншин, скільки дискримінують решту громадян України. По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Які, до речі, теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції», – підсумував нардеп.
Крім того, за словами В’ятровича, урядовий проєкт робить ведмежу послугу представникам національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. У класах із навчанням такими мовами частка навчання українською замість передбачених чинним законом 30% буде зведена до трьох-чотирьох предметів. У школярів, які пішли в школу до 2018 року, не буде й цих кількох предметів українською. У приватних університетах дозволять усе навчання мовами меншин.
«Тобто дітей з національних меншин ізолюють у «мовних гетто», де більшість з них не зможе нормально опанувати українську мову і відповідно не матиме шансів на нормальну роботу й кар’єру в Україні. Уряд провалив комунікацію в питанні законодавства про національні меншини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством. І тепер намагається «задобрити» Орбана й інших шантажистів за рахунок інтересів українців та української мови», – каже він.
