Верховна Рада ухвалила законопроєкт про правотворчу діяльність.
За ухвалення законопроєкту № 5707 в цілому проголосував 291 депутат за мінімально необхідних 226, передають Українськi Новини.
Законопроєкт складається із 66 статей.
Документом визначається поняття правотворчої діяльності, встановлюються її принципи, учасники та їх повноваження, питання, пов'язані з делегуванням правотворчих повноважень.
Законопроєктом визначається поняття законодавства як ієрархічної системи нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Також визначено види нормативно-правових актів та визначаються поняття "закон", "кодекс", "підзаконний нормативно-правовий акт", "модельний нормативно-правовий акт", "програмний правовий акт", "основний та похідний нормативно-правовий акт".
Новацією законопроєкту є визначення правових засад планування правотворчої діяльності.
Метою цього планування є забезпечення передбачуваності розвитку суспільної політики, єдності, безперервності, гнучкості та точності процесу підготовки та прийняття (видання) нормативно-правових актів, координація діяльності суб'єктів правотворчої діяльності.
З метою підвищення ефективності планування правотворчої діяльності, якості нормативно-правових актів та їхньої змістовної обґрунтованості законопроект передбачає запровадження механізмів юридичного прогнозування.
Законопроєкт поновлює підходи до процедури підготовки проєктів нормативно-правових актів.
Зокрема, передбачено, що проєкт нормативно-правового акта має розроблятися на підставі концепції проєкту нормативно-правого акту, що відображає принциповий підхід до регулювання суспільних відносин, цілі та завдання правового регулювання, нові права та обов'язки учасників правовідносин, а також передбачувані соціально-економічні та інші наслідки реалізації у разі ухвалення (видання) такого акта.
Важливою новелою документа є можливість випробування управлінського рішення для отримання інформації про сформульовану проблему через інститут правового експерименту.
Законопроєктом визначено етапи розробки проєкту нормативно-правового акта.
Пропонується також запровадити сучасну практику щодо оцінки впливу проєкту нормативно-правового акта.
Законопроєктом, крім іншого, передбачено створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (автоматизована система збору, накопичення, обліку, реєстрації, підтримки у контрольному стані та зберігання нормативно-правових актів).
Також запроваджується правовий моніторинг – систематична та комплексна діяльність суб'єктів правотворчої діяльності з аналізу та оцінки ефективності застосування чинних нормативно-правових актів.
Зокрема, для комітетів Ради замість інструменту аналізу практики застосування законодавства, який рідко застосовувався, пропонується застосування оцінки ефективності застосування законодавства.
Правовий моніторинг здійснюється шляхом аналітичного узагальнення, проведення опитувань, узагальнення звернень, обміну інформацією між державними органами, аналізу судових рішень.
Закн набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, а статті 21, 23, 24, 37, 39 набирають чинності через 12 місяців з дня опублікування цього закону.
