Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) звернувся до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням переглянути рішення щодо можливого реформування або оптимізації уряду шляхом об'єднання Міністерства аграрної політики та продовольства (МінАПП) з Міністерством економіки та не допустити втрати державного органу, що формує надважливу державну аграрну політику.
"Таке рішення поставить під сумнів спроможність приділяти необхідну увагу агросектору, його відновленню та подальшому розвитку. Закликаємо посилювати інституційну незалежність та ефективність Мінагрополітики, що є більш аргументованим у світлі євроінтеграції та адаптації агросектору до нових норм", – зазначено у зверненні.
В УКАБ наголосили, що профільне міністерство наразі генерує політику для сектору економіки, який у 2023 році забезпечив левову частку ВВП і приніс 61% усіх валютних надходжень від експорту товарів з України.
З огляду на майбутній переговорний процес між Україною та ЄС перед Мінагрополітики стоять комплексні завдання та виклики в частині імплементації європейського законодавства, наголосили в бізнес-об'єднанні.
За результатами скринінгу законодавства України в частині сільського господарства й розвитку сільських територій загальна кількість актів переговорного розділу становить – 1370, з них лише 11 актів повністю імплементовані. У частині продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики обсяг роботи над нормативно-правовою базою ще більший – 2607 актів переговорного розділу, з них 80 актів повністю імплементовані. Усі ці нормативно-правові акти необхідно напрацьовувати й адаптувати під європейське законодавство, зазначили в УКАБ.
В асоціації наголосили, що приєднання України до ЄС приведе до запровадження для українського аграрного сектору норм і правил Спільної аграрної політики ЄС (САП). Враховуючи це, Мінагрополітики доводиться дедалі більше концентруватись на підготовчій роботі до приєднання до САП ЄС – необхідно створити не тільки реєстр аграрних виробників, а й підготувати нормативно-правову базу для створення виплатного агентства.
Крім того, країни, які перебувають на етапі підготовки вступу до ЄС, мають розпочати підготовку програм відповідно до умов "зеленої угоди", зокрема стратегії "від лану до столу".
Протягом наступних років Україна повинна підготувати власні регуляторні акти в цій сфері для виконання зобов'язань щодо членства України в ЄС, і має бути забезпечено ефективне функціонування структур та інституцій, які гарантуватимуть впровадження таких регуляцій.
"Відсутність інституційно сильного, профільного та незалежного міністерства може призвести до ризику подання хибних сигналів ЄС про політику України щодо подальшого розвитку сільського господарства", – наголошується у зверненні.
УКАБ також вважає за необхідне звернути увагу на досвід розвинених європейських країн, де профільні аграрні міністерства наділені повноваженнями та виконують широкі функції, пов'язані з аграрною політикою, безпечністю харчових продуктів, формуванням політики щодо рибного та лісового господарства, важливою складовою у функціонуванні міністерств є питання екології та реалізація "зеленого курсу". Важливою складовою європейських міністерств є реалізація та формування політики сільського розвитку, що також є актуальним для України з огляду на виклики та загрози, які виникли з початком повномасштабної війни.
УКАБ попросив главу уряду не допустити об'єднання Міністерства аграрної політики та продовольства з Міністерством економіки та запропонував розширення функціоналу міністерства з урахуванням викликів, що постали перед агросектором України в умовах початку передвступних переговорів з Європейською комісією. В об'єднанні також вказали на необхідність реформування Мінагрополітики задля створення сучасного, прогресивного, фахового та ефективного – нового "Зеленого міністерства" за найкращими практиками європейських країн, яке формуватиме та реалізовуватиме держполітику в сільському господарстві, у розвитку сільських територій, екології, безпечності та якості харчових продуктів.
