росія не є країною, яка шукає компромісу з Заходом, розглядаючи його як екзистенційного ворога. А її диктатор володимир путін сміється з Америки та хоче її послабити.
Таку думку висловив професор Амстердамського університету та колишній американський урядовець Ендрю Чахоян у статті The Hill.
Видання зазначає, що росіяни зневажають не лише українців, а й американців. За даними Левада-Центру, згідно з останнім незалежним соціологічним опитуванням росії, три чверті росіян вважають США “поганими хлопцями”.
Натомість Тегеран має увосьмеро більшу прихильність, ніж Вашингтон, а любов до Китаю майже така ж сильна, як і ненависть до Америки.
На його думку, росія не та країна, яка шукає “перезавантаження” чи компромісу – вона налаштована розглядати США як екзистенційного ворога. У 1990-х роках, коли росія загравала з демократією за правління Бориса Єльцина, 70% населення вважали Америку другом, а 15% – ворогом. За путіна ці цифри змінилися.
«Влада кремля ґрунтується на брехні своєму населенню про те, що росія захищається від підступного Заходу, а Європа зображується як васал Вашингтона. За словами путіна, це не війна з Україною, а війна з НАТО. Як інакше москва могла б пояснити жалюгідну ефективність своїх військових?», – пише автор.
Однак сувора правда полягає у тому, що українські війська воюють самі. Американські чи європейські війська не долучалися до операції.
Як зазначає автор, США, Європа та інші союзники надають зброю і допомогу – неохоче, часто занадто пізно – і лише тому, що “жодна цивілізована нація не може сидіти склавши руки, поки російські військові силою перекроюють кордони та здійснюють найогидніші воєнні злочини”.
«Наша допомога Україні – це не благодійність, і ми не фінансуємо маріонеткову війну – Америка відстоює свободу і принцип, що суверенні нації не повинні жити в страху перед своїми жорстокими сусідами», – зазначає автор.
Будь-який контакт США з росією кремль розглядає як слабкість, якою слід скористатися, а не як жест доброї волі, на який треба відповісти. Також автор наводить слова колишнього прем’єр-міністра Британії Бориса Джонсона, який сказав: путін не веде переговори. Він сміється з нас.
Автор пише, що росія, маючи економіку розміром з Техас і демографічний колапс, знає, що вона не є світовою наддержавою. Радше це кровожерлива клептократія, зациклена на мрії про колонізацію – нездатна забезпечити процвітання народу, але вправна в торгівлі фантазіями про велич в обмін на слухняність.
Чахоян вважає, що москва, не в змозі піднятися сама та прагне потягнути Америку вниз, вважаючи, що її найкращий шанс бути значущою полягає не в конкуренції із Заходом, а в його ослабленні.
«путін брехав про Крим, коли президентом був Обама, брехав про Сирію під час першого терміну Трампа, брехав Байдену про відсутність планів вторгнення в Україну – і бреше зараз. Важко знайти хоч один випадок, коли б путін не брехав – маніпулюючи, ставлячи в незручне становище або принижуючи західних лідерів, яких він зневажає», – зауважує автор статті.
І прояви цієї зневаги не є прихованими. Після переобрання Трампа у 2024 році державне телебачення рф показало в прайм-тайм оголені фотографії Меланії Трамп десятирічної давнини. The Hill пише, що це можна було б сприйняти як безглуздий тролінг, але у росії розуміють, що це зброя психологічної війни – спеціалізація кдб.
Ще одним проявом відкритого глузування було хихикання путіна на камеру, коли йому нагадали, що він запізнюється на заплановану телефонну розмову з Трампом. Видання вказує, що запізнення не було випадковістю, а прорахованою грою – доктриною радянських часів, яка полягає в маніпулюванні опонентами, щоб змусити їх діяти всупереч їхнім власним інтересам.
The Hill також нагадує ситуацію, яка розгорнулася в ООН, де США опинилися в компанії білорусі, Буркіна-Фасо, Північної Кореї, росії та Судану, які проголосували проти нещодавньої резолюції, яка констатувала очевидне: є різниця між вторгненням і тим, хто зазнає вторгнення. росія, без сумніву, була в захваті від того, що США опинилися в такому дипломатично принизливому становищі.
Ця схема не нова, пише автор. Після Другої світової війни СРСР зрадив своїх військових союзників, зануривши світ у холодну війну, прирікши покоління естонців, латишів, литовців, поляків та інших народів на життя в умовах гноблення. Очікувати, що путінська росія буде діяти інакше, попри всі докази, – це не реалізм, а омана.
На думку автора статті, для Америки вибір простий – припинити грати в сфабриковану гру, не надавати перевагу режиму, який бачить своєю метою наше приниження, а не компроміс.
Якщо американці хочуть, щоб до них ставилися з повагою, то повинні припинити демонструвати слабкість і виставляти себе на посміховисько. Відмова приймати насмішки Кремля або задовольняти абсурдні вимоги – це не ескалація, а те, чого вимагає національна честь, підсумовує Чахоян.
