Поки Європа переосмислює власну безпеку, а запаси ракет до Patriot тануть на тлі нових конфліктів, Україна просуває власну відповідь на балістичну загрозу. Проєкт Freya – не просто ще один вид озброєння, а спроба сформулювати нову архітектуру колективного захисту, де Київ виступає не споживачем, а рівноправним творцем нової системи безпеки. Що відомо про пан'європейський антибалістичний щит та строки його запуску читайте у матеріалі УНН.
Що відомо про проєкт Freya та участь у ньому української компанії Fire Point
У травні співзасновник та головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман повідомив, що його компанія бере участь у створенні пан'європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Вона має стати дешевшим аналогом системи Patriot, брак снарядів до якої відчуває не лише Україна.
Для захисту від балістичних загроз планується використання ракети-перехоплювача FP-7.x, яка вже пройшла перші випробування у лютому 2026 року. Вартість одного перехоплення оцінюється менш ніж у $1 млн — суттєво нижче за західні системи типу Patriot PAC-3.
Про ракету-перехоплювач FP-7.x відомо, що вона розвиватиме швидкість 1500−2000 м/с, її довжина – 7,25 м, зовнішній діаметр – 1,15 м, а діаметр фюзеляжу: 0,53 м.
Оснащена напівактивною головкою самонаведення Image Infra-Red від компанії Diehl Defence (виробник IRIS-T).
Система будуватиметься на основі легкої мобільної пускової установки українського виробництва. Планується використання наземних радарів дальнього радіолокаційного виявлення. Розглядаються три варіанти таких систем: Giraffe 8A/4A виробництва шведського концерну SAAB, Thales Ground Master 400 (Франція) чи Hensoldt TRML-4D (Німеччина). Радар підсвітки та наведення – Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт буде розгорнутий на основі норвезького Kongsberg Fire Distribution Center. Його особливістю стане відкрита архітектура та модуль Network Access Nodes (вузли мережевого з'єднання), що дозволить впроваджувати власні інтеграції. Зв'язок між усіма елементами системи здійснюється через тактичний канал обміну даними Link 16, стандартизований згідно зі STANAG 5516. Цей протокол є основним інтерфейсом для інтеграції Freya в існуючу систему ППО України.
Як заявив Штілерман, ключова відмінність проєкту Freya у незалежності від зовнішнього контролю. Він пояснив, що сучасні західні системи ППО часто працюють у форматі закритої архітектури, коли країна-постачальник або виробник фактично зберігають контроль над критичними елементами системи.
Freya – це про перехоплення балістики. Ми запропонували панʼєвропейський антибалістичний щит на базі нашого перехоплювача і на базі відкритої архітектури та програмного рішення, яке буде доводити до енд-юзера, що ніколи це рішення не може бути вимкнуте ні заводом-виробником, ні компанією, яка їм це продала, ні країною, яка їм це продала
– пояснив він.
Фактично йдеться про нову філософію озброєння: не просто купівлю системи безпеки, а отримання повного суверенітету над нею.
Коли система балістичного захисту може запрацювати
Відомо, що у проєкті, окрім України, беруть участь Німеччина, Франція і Норвегія. Днями свою участь підтвердила Швеція.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що особисто підтримує ідею запуску антибалістичного щита.
Я штовхаю цю ідею, яка дуже складна через те, що ніхто не хоче мати сильних конкурентів. Я штовхаю постійно ідею української балістики і української антибалістики
– зазначив Президент.
Водночас у створенні української балістичної ракети та захисту від балістики не зацікавлена не лише росія, а й окремі виробники озброєння, які відчувають потужну конкуренцію.
І тут починається велика гра. Попри те, що експерти, зокрема оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков, говорять що система може бути запущена доволі швидко, адже здебільшого базується на вже наявних робочих складових, які потрібно лише інтегрувати, але все ж перспективи можливості швидкого запуску викликають питання.
Нещодавно Денис Штілерман заявив, що Україна має шанс провести перше перехоплення балістики власною ракетою FP-7.х до кінця року, але за умови, що програма з її запуску не зіштовхуватиметься з перешкодами.
"Якщо всі будуть бігти дуже швидко, то до кінця року ми зможемо зробити перше перехоплення, але це треба робити дуже швидко всім і будь-який медійний скандал він дуже заважає. Зараз ми вже втратили цілий місяць на те, щоби писати всім і розповідати всім, що Міндіч не має ніякого відношення до нас. Дуже дякуємо НАБУ, що вони надали листа, який задовольнив наших іноземних партнерів, що немає справи проти Fire Point чи проти її власників", – заявив Штілерман.
Мова йде не лише про медійне обговорення можливої причетності до компанії основного фігуранта "справи Мідас" Тимура Міндіча – що неодноразово спростовувалось представниками Fire Point, а й про те, що Центр протидії корупції, ймовірно, розсилав до посольств країн-партнерів листи з конструкторською документацією компанії та наполегливими рекомендаціями не співпрацювати з компанією. І такі дії мали свої наслідки, адже програма мала стартувати ще у червні 2025 року, але через додаткові комплаєнс-перевірки фактичний запуск зсунувся на лютий 2026. Зрештою компанія пройшла всі додаткові перевірки, а публічні підтвердження своєї участі у проєкті від щонайменше чотирьох європейських країн – говорять самі за себе. Європейські партнери дали Freya "зелене світло".
Зацікавленість у спільному захисті з боку європейських країн цілком логічна та ґрунтується на усвідомленні загрози з боку російської балістики та того факту, що США все більше віддаляються від захисту Європи. Також європейські партнери дійшли усвідомлення зміни логіки війни, коли переваги отримує той, хто здатен швидко впроваджувати максимально дешеві інноваційні рішення. І Україна стає флагманом цього процесу.
"Ми зрозуміли, що ви, як країна, здатні виробляти швидше, креативніше і розумніше, ніж решта з нас, навіть попри те, що ми не перебуваємо у стані війни. І це, чесно кажучи, досить незручно для решти Європи, але водночас це справді вражає", – заявила прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Як вказував у своєму нещодавньому інтерв'ю авіаексперт Костянтин Криволап, важливим залишається фактор, чи зможуть європейські партнери домовитися між собою. Це традиційно слабке місце загальноєвропейських оборонних ініціатив, і Freya не є винятком, але, як наголошує експерт, Fire Point веде потужну роботу.
Отже, головне не заважати процесу запуску проєкту. Freya, коли її запуск буде здійснено, стане не просто черговою системою ППО. Це прецедент: Україна вперше може увійти в загальноєвропейську безпекову архітектуру не як споживач допомоги, а як рівноправний технологічний партнер. І, можливо, як країна, що визначила стандарти нового етапу оборонного суверенітету.
