Комітет виборців України проаналізував експертні висновки Міністерства фінансів щодо законопроектів, поданих народними депутатами під час карантину. За даними КВУ негативні висновки Мінфіну отримали 33% законопроектів або кожен третій проект.
Всього за період із 11 березня по 1 липня Мінфін провів експертизу 607 законопроектів. Із них 203 проекти не були підтримані міністерством. Інформацію отримано КВУ у відповідь на інформаційний запит.
За даними КВУ найбільше нереалістичних законопроектів зареєстрували депутати фракції «Слуга народу». Із загалом 203 нереалістичних законопроектів депутати монобільшості були серед авторів 108 законопроектів. Також серед лідерів фінансового популізму депутати «Опозиційного платформи За життя», в яких 61 нереалістичний законопроект.
Читайте також: ЗМІ: Арахамія у 10 разів занизив у декларації вартість свого будинку
На третьому місці депутати ВО «Батьківщина» із показником 42 нереалістичні проекти.
Найменше популістських законопроектів у депутатів «Європейської солідарності» (22 проекти) і «Голосу» (21 проект). Депутати різних фракцій могли були серед авторів одного й того ж законопроекту.
«Депутати «Слуги народу» фактично очолили рейтинг фінансових популістів Ради, зареєструвавши більше 100 нереалістичних законопроектів з початку карантину. Значна частина таких законопроектів були авторськими розробками депутатів монобільшості: зокрема, О.Василевської-Смаглюк, Є.Брагара, Д.Чорного, І. Фріс, З.Андрійовича, В.Кінзбурської та ін. Той факт, що депутати «Слуги народу» подають таку кількість нереалістичних законопроектів виглядає дивно. Як правило, представники більшості мають діяти в унісон з урядом, а не вигадувати власні ініціативи. В іншому випадку це виглядає як спроба перетягнути ковдру і зайнятися самопіаром на соціальну тематику», – пояснив голова КВУ Олексій Кошель.
Читайте також: Сделка на 13,5 млн: Зеленский продал землю и недвижимость жене "слуги народа"
«Однією з головним тем законопроектів, зареєстрованих під час карантину, стало питання боротьби з коронавірусом. Депутати часто реєстрували законопроекти, які мали надавати фінансові пільги для бізнесу, забезпечувати фінансову підтримку населення і зростання економіки. Однак їх автори не пояснювали, звідки взяти кошти на реалізацію таких пропозицій і як компенсувати різницю в десятки і сотні мільйонів гривень, які могли не надійти до Державного бюджету», – додав О. Кошель.
Згідно з чинним законодавством Міністерство фінансів є відповідальним за надання експертних висновків до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету, можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, і пропозиції щодо їх розгляду.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
