Російському диктатору Володимиру Путіну вдалося поставити еліти своєї країни в незавидне становище, коли їм доводиться обирати між двома радикально різними альтернативами з однаковими наслідками. Принаймні, на їхню думку, пише американський історик українського походження, політолог, професор Олександр Мотиль для The Hill, інформує UAINFO.org з посиланням на Gazeta.ua.
Незалежно від того, виберуть російські еліти мир чи війну, багато хто з них вважає, що режим Путіна і, можливо, сама Росія не виживе. Гірше, деякі російські еліти впевнені, що це неминуче. Не дивно, що їх охопило сильне нездужання – відчуття загибелі, що наближається.
Мир може мати для Росії такі самі наслідки, як і війна? Як каже російська аналітик Тетяна Станова з Фонду Карнегі, хоча реалісти, які виступають за мир, радикально відрізняються від яструбів, які прагнуть ескалації війни, обидві сторони згодні, що "навіть якщо Путін здасться і визнає, що найкраще, що Росія може зробити, це заморозити війну, подібне не заспокоїть страхів еліти щодо виживання та територіальної цілісності Росії перед Заходом, який, як вірять навіть російські реалісти, хоче підпорядкувати собі Росію". Отже, робить вона висновок, в той час як "ультранаціоналісти все ще передбачають перемогу, хор реалістів, що зростає, дійшов висновку, що у Москви немає ресурсів, необхідних для перемоги".
Читайте також: Військова вилазка з Білорусі стане кінцем Лукашенка, – Сергій Климовський
Один кремлівський інсайдер сказав так: "Прийшло розуміння, що справжню війну ми програли".
І яструби, і голуби, мабуть, вважають, що будь-яка форма поразки призведе до повалення Путіна та його режиму і, таким чином, поставить під загрозу їхнє власне життя та засоби для існування.
"Незважаючи на різні інтереси у грі, технократи, співробітники служб безпеки, консервативні націоналісти та бізнес-лідери значною мірою єдині в переконанні, що Росія не може програти, інакше це призведе до краху режиму, від якого вони залежать", – каже Станова.
Але як запобігти поразці? Окрім бомбардування українців та безглуздого знищення їхньої інфраструктури, ніхто не знає, що робити. Натомість росіяни, навіть ті, хто з поганою пам'яттю, знають (чи повинні знати зі своїх власних оповідань про Другу світову війну), що люди, яким загрожує знищення, чи то росіяни перед німцями, чи українці перед росіянами, чинять опір.
Іншими словами, перемога здається є неможливою, але поразка здається є майже неминучою. Звинувачувати у катастрофі, що насувається, російські еліти можуть тільки свого фюрера і самих себе. Вони мали б знати, що кабінетному генералу та професійному автору геноциду в оточенні помічників-підлабузників навряд чи вдасться знову зробити Росію великою.
Але чи настільки еліти реалістів прив'язані до Путіна, що не можуть встояти перед тим, як піти на дно разом із його кораблем? Станова помиляється, припускаючи, що відповідь "так". Російська імперська, радянська та пострадянська історія рясніє прикладами повстання еліт проти своїх господарів. Аристократи закликали царя Миколу II зректися престолу в 1917 році. Йосип Сталін відсунув на другий план свого наставника Володимира Леніна. Микита Хрущов розкритикував Сталіна. Леонід Брежнєв зрадив Хрущова. Прихильники жорсткої лінії влаштували переворот проти Михайла Горбачова. А Путін прийшов до влади, бо ключові еліти відвернулися від Бориса Єльцина.
А ще є світова історія. Еліти в усьому світі миттєво змінюють свої політичні союзи, залежно від того, яке співжиття їм вигідніше. Це "більше" має вирішальне значення. Більшість еліт занадто цинічні та занадто реалістичні, щоб їх обманювали ідеологіями, що обіцяють "усе або нічого". Натомість вони віддають перевагу більшій владі та багатству, ніж меншій владі та меншому багатству.
Читайте також: Піонтковський розповів, як Путін реагує на публічні приниження
Сьогоднішня російська еліта нічим не відрізняється. Вони з радістю кинуть Путіна та його поплічників на розшматування левам, коли цього вимагатимуть обставини. Ще рік тому зрада здавалася небажаною та непотрібною. Тепер вона стає все більш бажаною і необхідною – для їх самих політичного та фізичного виживання.
Станова припускає, що, враховуючи лояльність еліт до Путіна, Захід має залучити Росію до "діалогу", який "мав би твердо гарантувати Москві, що Росія залишиться стабільною, автономною державою". Але якщо стратегічна поразка майже неминуча через грубі прорахунки Путіна і небажання російських еліт протистояти йому, то Захід нічого не може зробити, щоб гарантувати стратегічне виживання Росії. У кращому разі Захід може запевнити Росію у гідному похороні.
Що Захід може і має зробити, це підштовхнути росіян-реалістів до втечі з корабля. Він може запропонувати їм, у дусі спроб холодної війни, піти на дезертирство, обіцяючи комфортне життя на Заході під вигаданими іменами в обмін на свідчення проти Путіна та його товаришів у суді над військовими злочинцями в Гаазі. А суд неминуче наближається.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
