Вчені, які десятиліттями досліджували стародавнє місто, знайшли в ньому безліч храмів, присвячених різним богам. Але понад 200 подякових і молитовних написів були адресовані якомусь богу, ім'я якого у цих написах не згадувалося, що призвело до появи поняття «невідомий бог Пальміри». Можливо, все зовсім не так, як передбачали раніше.
Польський археолог Олександра Кубяк-Шнайдер запропонувала своє пояснення, інформує UAINFO.org.
Питання, хто заснував Пальміру, складне. Йосип Флавій писав, що місто збудував цар Соломон. Але, на думку сучасних археологів, спочатку це було поселення хуритів.
Колись Пальміра була скромним караванним містом, однак у I-II століттях нашої ери місто стало посередником у торгівлі між Римом та Сходом – Персією, Китаєм, Індією. У 212 році імператор Каракалла проголосив Пальміру римською провінцією і розквартирував на її околицях легіони. А у 260 році, під час кризи імперії, там утворилася окрема держава – Пальмірське царство, яке впала через 13 років. Тоді ж місто було зруйноване і вже ніколи не досягало колишнього блиску.
Читайте також: У Мексиці археологи знайшли могилу людини із міфу
У Середні віки жителі околиць використовували каміння зруйнованих храмів і будинків як будівельний матеріал — наприклад, для спорудження греблі. Тому археологам XX століття Пальміра дісталася у дуже непростому для дослідження вигляді. Проте вони змогли розділити відносно збережені будівлі за призначенням, а храми — за тим, яким богам ті присвячені.
З богами у Пальмірі було складно. Стародавні вавилонські традиції, арабський пантеон, навіть аккадські боги — усе це перемішано між собою і зверху зацементовано еллінізмом (під час розквіту Пальміра була місто еллінізму).
Так, наприклад, у місті майже сусідили храми Бела (верховний бог Вавилону та Ассирії), Баальшамема (ханаанський бог неба та бурі) та Зевса. Бел вважається раннім втіленням верховного бога, який потім в одних семітських народів стає Баалом, а в інших – Баальшамемом. У грецькій культурі верховним богом був Зевс, тому його ім'я стало з'являтися в стародавніх храмах, присвячених Белу та Баальшамему.
Насправді богів і храмів Пальміри набагато більше. Усі храми співвіднесені з тим чи іншим божеством — за основними статуями та посвяченнями. Але за десятиліття пошуків вчені натикалися на написи, в яких ім'я бога не називалося, а також не було його схематичного зображення.
Нині таких кам'яних фрагментів понад 200, усі написи — арамейською мовою. Вони висічені на кам'яних вівтарях, призначених для спалювання жертвоприношень з пахощів, наприклад, насіння ялівцю, а також для виливання рідин. Майже сто років вчені намагаються дізнатися про ім'я невідомого бога Пальміри.
Олександра Кубяк-Шнайдер виділила загальний тип формули звернення до божества: «Благословенне ім'я його на віки, Владика Миру та Милосердний». Це схоже на монотеїстичне звернення. Заборона на згадку імені теж відсилає нас до юдаїзму та Біблії.
На думку дослідниці, розгадка таємниці лежала в іншому. Вона вважає, що специфічний спосіб звернення до анонімного божества збігається з текстами вихваляння, які вимовляли в храмах стародавньої Месопотамії з I тисячоліття до нашої ери. Так люди дякували за допомогу різних богів: того ж верховного бога Бела (у Вавилоні його ще називали Мардуком), Набу (син Мардука, бог письма і мудрості), Нергала (бог смерті, владика підземного світу).
Але хто з них був адресатом пальмирських посвячень? Кубяк-Шнайдер вважає, що одразу всі. Формула «той, чиє ім'я вічно благословенне» може бути універсальною і стосуватись будь-якого божества чоловічої статі, яке почуло молитовне прохання.
Читайте також: Жертва богам? У Словаччині знайшли рідкісний кинджал бронзової доби. ФОТО
Тому те, що ім'я конкретного бога не вказували, було, на думку археолога, ознакою поваги. Вона вважає, що відсутність на жертовниках зображення божества ніяк не пов'язані з релігійною забороною. Єдиного невідомого бога не було, але кожен бог, який виявляв прихильність до прохань, заслуговував на вихваляння і жертвопринесення.
За словами доктора Кубяк-Шнайдер, її гіпотеза показує наступність доелліністичних традицій на Близькому Сході, які вплинули на вигляд сьогоднішніх монотеїстичних релігій: юдаїзму, християнства та ісламу. З іншого боку, результат дослідження свідчить про існування релігійної поезії, яка збереглася донині.
Водночас слід зазначити, що поки що перед нами швидше гіпотеза, ніж остаточна відповідь на запитання. У стародавньому світі згадки богів без конкретного імені дуже рідкісні, і досі, для цього періоду, масово відзначалися хіба що для юдаїзму з його частковою забороною на згадку імені Бога. Щоб достовірно відокремити гіпотезу польського вченого від «юдейської» версії, потрібні додаткові маркери.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
