Вчені змогли виростити в лабораторних умовах мишенят. Випадок унікальний тим, що це "космічні мишенята" і народилися вони з ліофілізованої сперми мишей, яка майже шість років перебувала на борту Міжнародної космічної станції (МКС).
Як пише "Апостроф" з посиланням на сайт Live-Science, за словами вчених, це хороша новина, оскільки ДНК-пошкоджуюче випромінювання на МКС у 100 разів сильніше, ніж на Землі, а поза МКС, яка досі захищена від деякого випромінювання магнітним полем нашої планети, випромінювання ще сильніше, інформує UAINFO.org.
Сперма мишей була запущена на МКС у серпні 2013 року, і як тільки зразки прибули, астронавти зберігали їх у морозильній камері при мінус 139 градусах Фаренгейта (мінус 95 градусів за Цельсієм). Деякі зразки повернулися через дев'ять місяців, деякі через два роки та дев'ять місяців, а останні зразки повернулися через п'ять років і 10 місяців.
Читайте також: The Daily Mail: Как космические полеты влияют на иммунную систему астронавтов?
У новому дослідженні використовували так званий "пластиковий ядерний детектор доріжок" — пристрій, що складається з полімерів, чутливих до заряджених частинок, і "термолюмінесцентну дозиметрію" — пристрій, який поглинає та уловлює енергію випромінювання, щоб з’ясувати, скільки випромінювання поглинула сперма. Потім вони перевірили кількість пошкоджених ДНК ядер сперми.
Після регідратації сперми вони ввели її самкам мишей і виявили, що миші народили вісім здорових мишенят, які не проявили різниці в експресії генів у порівнянні з контрольним виплодом — вісьмома мишенятами, народженими із сперми, збереженої таким же чином на Землі.
Читайте також: Долгое пребывание в космосе сокращает массу сердца
"Дуже важливо вивчити вплив космічного випромінювання не тільки на живі організми, але і на майбутні покоління до настання "космічної ери, — розповідають автори дослідження. — Космічне випромінювання може спричинити пошкодження ДНК клітин, тому існує занепокоєння щодо успадкування мутацій у потомства після глибоких досліджень космосу".
Якщо сперма людини має таку ж стійкість у космосі, і якщо Земля стане непридатною для життя в майбутньому, то ліофілізована сперма потенційно може зіграти вирішальну роль у заселенні космічних колоній.
Більшість досліджень, проведених щодо впливу космічного випромінювання, проводились не в космосі, а в умовах, що імітують космос. Це виклик, оскільки космічне випромінювання включає багато видів енергетичних частинок, таких як сонячний вітер, сонячні космічні промені та галактичні космічні промені, які неможливо відтворити на Землі.
Читайте також: Как космос убивает организм человека
Дослідники також опромінили ліофілізовану сперму мишей рентгенівськими променями на Землі і виявили, що сперма, яка зазнала такого випромінювання, все одно може дати здорових мишенят. Дослідники відзначають, що, хоча існують відмінності в пошкодженні ДНК, спричиненому рентгенівським випромінюванням, у порівнянні з космічним випромінюванням, вони оцінюють, що ліофілізована сперма миші може зберігатися на МКС понад 200 років, перш ніж стати нежиттєздатною.
Проте, поки не ясно, як результати вплинуть на ембріони людини.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
