Коли 20 січня відбудеться інавгурація Джо Байдена, його дружина Джилл увійде в історію – як перша перша леді, яка продовжуватиме свою кар'єру, поки її чоловік обіймає посаду президента.
Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.
Вона, слідом за багатьма іншими визначними жінками, зробить свій внесок у цю складну, постійно змінювану і часто суперечливу роль. Дуже часто дружини президентів опиняються в тіні, проте у виставці "Усі очі прикуті до мене: Перші леді США" вони грають головну роль.
Від Марти Вашингтон та Доллі Медісон до Елеонори Рузвельт та Мішель Обами – виставка привертає увагу до жінок, які використали свій унікальний статус для впливу на політичний та соціальний дискурс безліччю різних способів.
Першою дружиною президента США була Марта Вашингтон. Оскільки у своїй країні вона не мала прикладів, які могла б наслідувати, то при формуванні своєї ролі спиралася на європейські моделі.
Читайте також: Дружина Трампа порушила багаторічну традицію перших леді США. ФОТО
"Оскільки в нових Сполучених Штатах не існувало традицій монархії, спочатку перші леді приміряли на себе ролі, які були віддзеркаленням британських колоніальних традицій. Коли Марта Вашингтон виходила на публіку, люди називали її леді Вашингтон, бо саме так вони звикли звертатися до жінки її статусу. Ми насправді почали називати перших леді саме так лише наприкінці 19 століття", – розповіла BBC Culture кураторка виставки Гвендолін Дюбуа Шоу.
На портреті, написаному у час, коли вони з Джорджем жили у Філадельфії, тодішній столиці країни, Марта ніби випромінює дух матері нації, яка водночас вимагає до себе поваги – і люди, судячи з усього, саме так до неї і ставили.
Її наступниця Ебігейл Адамс, чиї інтелект і рішучість відчуваються у портреті, написаному за два роки до того, як її чоловік Джон Адамс став президентом у 1797 році, була більш політично активною і виступала за права жінок, освіту та скасування рабства.
"Вона хотіла, щоб її називали місіс Президент, але людям це не подобалося, вони вважали це самовпевненістю", – говорить пані Дюбуа Шоу.
Пані Адамс, як і багато інших президентських дружин, намагалася втілювати власні амбіції через свого чоловіка. "Багато з цих жінок були дуже розумними, амбіційними та дуже цікавилися політикою, але гендерні ролі не давали їм можливості самим претендувати на посади аж до 20 століття", – розповідає пані Дюбуа Шоу."Мері Лінкольн надзвичайно цікавилася політикою … вона дуже хотіла стати першою леді, бо не могла бути президентом, – говорить Дюбуа Шоу. – Коли вона потрапила до Білого дому, то заробила собі дуже погану репутацію. Її називали владною і напористою – епітети, добре знайомі сучасним жінкам, які побудували кар'єру в політиці та бізнесі. Її не могли сприймати як людину, яка добре розбирається в політиці, саме через її стать".
Не маючи інших варіантів, багато перших леді покладались на "м'яку" силу, яку їм давав статус дружини президента. Доллі Медісон, яка виконувала функції почесної господині дому вдівця Томаса Джефферсона ще до того, як її власний чоловік Джеймс Медісон став президентом, особливо відзначилася своєю дипломатичною майстерністю у об'єднанні опонентів і побудові стратегічних дружніх стосунків як з політиками-чоловіками, так і з їхніми дружинами.
"Історичне значення цього зазвичай принижують, але насправді жінки у 19 і на початку 20 століть багато чого досягали такими способами, адже інших у них не було", – говорить кураторка.
Читайте також: Джилл Байден: від вчительки до майбутньої першої леді США – ВВС
Той факт, що пані Лінкольн на виставці представлена маленьким фотопортретом, а пані Медісон – портретом, написаним через багато років після того, як вона стала першою леді, також свідчить про те, наскільки їхня роль применшувалась.
"Історично склалося, що більшість жінок, навіть представниць еліти, не мали професійних портретів, – пояснює пані Дюбуа Шоу. – Коли перші леді на кшталт Керолайн Гаррісон, Люсі Гейс або Гелен Тафт вирішили замовити свої великі портрети у весь зріст, це були сміливі заяви про те, як вони бачать свою важливість та вплив".
Пані Дюбуа Шоу виділяє портрет Джулії Тайлер як особливо показовий для сильної особистості: "Вона схожа на принцесу, і вона поводилася відповідно. Саме вона ухвалила рішення, щоб при появі її чоловіка, президента Джона Тайлера на офіційному заході грали гімн Hail to the Chief. Вона намагалася відтворити європейський королівський офіціоз і зробити Вашингтон схожим на Версаль часів Людовика XIV".
З приходом 20 століття роль першої леді набуває дедалі більшої публічності, з усією пильною увагою, яку вона передбачає. Оскільки позиція залишалася формально невизначеною, преса та громадська думка часто розділялися щодо того, якою саме повинна бути перша леді, і часто на такий поділ впливали ширші дискусії щодо становища жінок у суспільстві.
Елеонора Рузвельт, безсумнівно, була однією з найбільш помітних і впливових перших леді століття. Оскільки мобільність Франкліна Д. Рузвельта була обмежена через поліомієліт, Елеонора часто робила публічні виступи замість нього.
Читайте також: "Сохраню в своем сердце" – Мелания Трамп обнародовала прощальное ообращение к американцам. ВИДЕО
У розпал Великої депресії вона подорожувала, щоб оцінити федеральні програми допомоги, і під час Другої світової війни облетіла весь світ, відвідуючи замість нього військових.
Її плідна письменницька кар'єра пояснює, чому її часто зображують із ручкою – як і на картині, представленій на виставці, яка відображає її багатогранну особистість. Втім, багато сучасників критикували той рівень впливу, який вона мала.
Під час підготовки виставки пані Дюбуа Шоу навіть натрапила на значок кампанії демократів із написом: "Ми також не любимо Елеонору". "Її власна партія вважала, що вона перейшла межу", – каже вона.
Меймі Ейзенгавер, зображена у своїй фірмовій рожевій інавгураційній сукні, набагато більше відповідала образу першої леді, популярному у післявоєнних консервативних ЗМІ.
"Люди любили її, бо вона була уособленням образу білої домогосподарки середнього класу, який активно просували ЗМІ", – каже пані Дюбуа Шоу.
Але, попри такий зовнішній образ, вона не боялася кидати виклик звичаям і наполягала на тому, щоб афроамериканським дітям дозволили брати участь у Великодніх святкуваннях у Білому домі.
Ще виразніше про свою позицію заявляла Бетті Форд. Вона була прогресивною, виступала за рівні права і відкрито обговорювала теми, які раніше були табуйовані.
Її відвертість про рак молочної залози заохотила мільйони жінок пройти скринінг грудей, врятувавши незліченні життя. Після того, як вона покинула Білий дім, вона також відверто говорила про свою залежність від наркотиків та алкоголю та заснувала Центр Бетті Форд.
"Ми сьогодні зовсім інакше говоримо про залежність та одужання, тому що вона була настільки відвертою щодо проблем, з якими стикалася у своєму житті", – говорить пані Дюбуа Шоу.
Енергійний портрет пані Форд був написаний у 1996 році, за два роки до того, як вона та її чоловік були нагороджені Золотою медаллю Конгресу, що засвідчило їхній вплив на життя США.
Водночас пані Дюбуа Шоу вважає, що особистий вплив пані Форд був значно ширшим: "Вона справді мала глобальний вплив на життя людей".
Подібно до Елеонори Рузвельт, Гілларі Клінтон також зазнавали критики через свій вплив та політичні амбіції. Її наступниця Лора Буш, яка працювала шкільною бібліотекаркою і зосереджувалась на освітніх програмах для дітей, була набагато прийнятнішою для консервативного істеблішменту. Пані Буш зображена з привітною усмішкою та відкритою книгою на колінах.
Натомість на портреті пані Клінтон ми бачимо її суворий профіль, що нагадує портрети італійської знаті епохи Ренесансу. Без сумніву, її недоброзичливці вважали це пихою, але її прихильники бачили жінку, впевнену в своїх силах і власній гідності.
Портрет був написаний 2006 року, коли її щойно переобрали сенаторкою Нью-Йорка, і вона стала першою жінкою на цій посаді.
Попри те, що Мішель Обама, так само як і пані Клінтон, мала юридичну освіту, відсутність у неї інтересу до політики зробила її набагато популярнішою першою леді. Безумовно усвідомлюючи культурне та історичне значення того, що вони стали першими афроамериканським президентом та першою леді, подружжя Обам вибрало чорношкірих художників для написання своїх портретів.
Портрет авторства Емі Шеральд, який президент Обама похвалив за те, що він відобразив витонченість, красу, розум, чарівність і "сексуальність" його дружини, також отримав визнання критиків і користується величезною популярністю у відвідувачів музею.
Читайте також: Мелания Трамп не уйдет тихо: первая леди выпустит мемуары и заработает круглую сумму
Пані Дюбуа Шоу вважає зв'язок, який утворився між Обамою і Шеральд, ключовим фактором успіху картини. Також про цінності пані Обами говорить сукня, яку вона вирішила одягти. Цю сукню створила Мішель Сміт, і її яскраві візерунки нагадують про орнаменти ковдр, які роблять жінки з Gee's Bend, штат Алабама, багато з яких є нащадками колишніх рабів.
Складно уявити більш відмінну від Мішель Обами першу леді, ніж Меланія Трамп, яку головним чином запам'ятають завдяки сумнівним різдвяним прикрасам та суперечливому редизайну трояндового саду. З огляду на нещодавні події у Вашингтоні, багатьох цікавить питання, що буде з її офіційним портретом. На виставці вона представлена офіційною фотографією, яка дуже мало розказує про її особистість.
Джилл Байден буде зовсім іншою виконавицею цієї ролі, і, без сумніву, її портрет викликатиме великий інтерес.
Але, можливо, не настільки великий, як інтерес до її потенційного наступника. Бо якщо Камала Гарріс піде по стопах Джо Байдена і стане президенткою, ми нарешті отримаємо першого в історії першого джентльмена, яким стане її чоловік Даг Емгоф.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
