В Україні перші випадки самогубств людей із підтвердженим коронавірусом були зафіксовані 21 і 22 вересня: в Київській міській клінічній лікарні №4 з другого поверху вистрибнули двоє чоловіків. Загиблі 1952 і 1978 року народження. Обидва лікувалися від Сovid-19.
Далі серія суїцидів продовжилась. 19 жовтня з вікна четвертого поверху інфекційного відділення Олександрівської лікарні викинулася 60-річна жінка. 20 жовтня з вікна четвертого поверху міської клінічної лікарні №8, розташованої в Оболонському районі столиці, вистрибнув 68-річний чоловік, пише Наталія Сокурчук для "Главкома", інформує UAINFO.org.
Такі випадки фіксуються не лише в Києві. У липні в одній з лікарень Молдови медперсонал знайшов тіло 48-річної пацієнтки з діагнозом Covid-19 – задушила себе душовим шлангом у ванній лікарняної палати. Лікарі зауважують, що на момент самогубства стан хворої поліпшувався, і у неї не було супутніх захворювань.
Найсвіжіший приклад – спроба самогубства породіллі у Бердянську: 1 листопада жінка, яка менш ніж тиждень тому народила дитину, вистрибнула з вікна лікарні. Раніше в неї виявили коронавірус. Породілля вижила, отримала травми, які не загрожують її життю.
Читайте також: "Рухаємося по висхідній". В Україні коронавірусом будуть заражатися 15 тисяч осіб щодня – прогноз імунолога
29 жовтня стало відомо про смерть пацієнта із коронавірусом, який напередодні випав з вікна у Волгограді (РФ). Інцидент стався у міській лікарні №15.
В Індії 25 жовтня наклав на себе руки 38-річний чоловік, який тільки-но вилікувався від Cоvid-19. Трагедія сталась у лікарні урядового медичного коледжу штату Керала Тіруванантапурам. Померлий Біджі Казаккооттама покінчив із собою у день, коли його мали виписати з лікарні.
У Київській міській клінічній лікарні №4 з другого поверху вистрибнули двоє чоловіків. Фото «112 Україна»
У чому причина
Як припустив у розмові з «Главкомом» голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман, причин самогубств може бути дві: безпосередній вплив вірусу на мозок людини чи депресія у зв’язку із умовами утримання та лікування. Наразі вірус SARS-CoV-2 вважається маловивченим, однак обидві озвучені психіатром версії знаходять підтвердження.
Так, у випадку із пацієнткою з Молдови лікарі припускають, що коронавірус міг вплинути на психічний стан пацієнтки, вона страждала на депресію. Лікарі визнають, що депресія часто виникає у пацієнтів, хворих Cоvid-19. «Більшість пацієнтів з SARS-CoV-2 страждають, їх лякає це захворювання. Коли пацієнти бачать, як розвивається патологія у інших людей або ж якщо хтось із їхніх близьких чи друзів померли внаслідок цього захворювання, вони втрачають надію. Трапляються випадки, коли хворі на Cоvid-19 вважають, що все одно помруть, і відмовляються від їжі і лікування», – коментує лікарка, глава підрозділу невідкладної допомоги в одній з клінік Вероніка Цугальська.
Вероніка Цугальська – гастроентеролог, нині лікує пацієнтів із коронавірусом
Американський біолог, професор молекулярної біології і генетики людини в Каліфорнійському університеті Джеймс Лейк 27 жовтня опублікував результати дослідження (проведеного у квітні цього року) щодо впливу коронавірусів на психіку людей. Він проаналізував 72 дослідження гострих та довгострокових психіатричних ускладнень, пов'язаних з коронавірусною інфекцією – SARS (важкий гострий респіраторний синдром), MERS (близькосхідний респіраторний синдром) та Covid-19. Аналіз показав, що пацієнти на гострій стадії хвороби виявляли делірій, депресивний настрій, тривожність та/чи втому.
Читайте також: Волонтер Леся Литвинова: Система с COVID-19 не справляется и не справится. Самоорганизовывайтесь, пока есть время
Делірій – патологічний стан свідомості людини, що характеризується зниженням здатності зосередити увагу, порушеним сприйняттям і мисленням. Це синдром, який спричинюють деякі хімічні речовини або певні хвороби, які руйнують нейрони кори головного мозку.
Науковець також зазначає, що після одужання від SARS та MERS понад 15% пацієнтів, охоплених дослідженням, скаржилися на постійне безсоння, травматичні спогади, зміни настрою, порушення концентрації уваги та погіршення пам’яті, такі симптоми тривали від 6 тижнів до 3 років після одужання. «Ці висновки підтверджують багатофакторну етіологію впливу на психічне здоров’я інфекції коронавірусів, включаючи прямий вплив вірусної інфекції на мозок, нервово-психічні наслідки цереброваскулярних захворювань, гіпоксію та імунно-опосередковані реакції, що призводять до гіперзапального стану (тобто цитокінового шторму)», –підкреслює у висновках до роботи Джеймс Лейк.
Умови лікування
Ще одна вірогідна причина, яка могла підштовхнути цих пацієнтів до самогубств, – умови лікування. У соцмережах шириться інформація від користувачів з різних точок України про те, що медзаклади не готові надавати адекватну допомогу хворим. Наприклад, чималого резонансу набув допис Дмитра Горіна з Чернігова, яка перехворів на коронавірусну хворобу. Його пост зібрав майже 5 тис. лайків та майже 6 тис. поширень. Серед іншого, чоловік скаржиться на повну дезорганізацію процесу лікування та нестачу ресурсів.
Серед більш ніж 1,5 тис. коментарів більшість підтверджують викладене чоловіком:
«Алгоритм дій – не хочеш здохнути,то рятуй себе сам!!!»
«У Тернополі теж так лікують, людина з групи ризику рентген робила лише на 8 день, а про КТ навіть ніхто не сказав. Якби не інтернет(на який так сильно нарікають,щоб не самолікувались…) напевне зараз вже б не була (жива)»
«У Чернівцях така сама ситуація»
«У Києві так само»
Додатково поглиблює коронавірусну кризу у медицині той факт, що здоров’я медпрацівників теж підводить. Інколи просто нема кому опікуватися пацієнтами. «Якщо говорити про те, коли настане те межа, за якою розпочнеться колапс медичної системи, то я з запевняю: ситуація вже патова, вся медична система вже «лягла», – наполягає у розмові з «Главкомом» кандидат медичних наук, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю лікар-епідеміолог Андрій Александрін.
«В Україні катастрофа із захворюваністю медперсоналу. Я продовжую стверджувати, що у країні серед населення зараз не друга хвиля захворюваності, а перша, просто вона була розтягнута в часі. А от медперсонал зараз накриває агресивною другою хвилею. Лікарі йдуть на лікарняні, відмовляються працювати, звільняються», – підкреслив він.
Високе навантаження лягає та медпрацівників, яким вдається уникнути хвороби, проте фізично вони виснажені. Ще в середині жовтня міністр охорони здоров’я визнав, що у головній «ковідній» лікарні столиці – Олександрівській – заповненість ліжок майже сягає 100%.
«Крім того, по всій країні проблема із киснем», – зазначив Александрін.
Причина не лише у коронавірусі?
Психологи вважають, що причиною самогубств може бути не лише вплив вірусу на мозок людини. «Нам невідомий психічний статус людей, які наклали на себе руки. Швидше за все, їх ніхто не обстежував. У цих людей могло і не бути виражених відхилень, але ж ми не знаємо, яке у них було фінансове становище, які вони мали стосунки у родині чи мали вони некомпенсовані травми дитинства. Напевно, що якби з ними трапився не Cоvid-19, а яка-небудь холера, то результат був би тим самим», – не виключив у коментарі «Главкому» психолог Юрій Садовський.
«Розумієте, в умовах напруги, тотального страху та невизначеності, які панують у нашій та інших країнах вже майже рік, у людей із нестабільною психікою зростає тривожність, а отже – вірогідність імпульсивних вчинків. Люди різні. В атмосфері напруги люди можуть обрати саме такий радикальний спосіб позбавитися від якогось нестерпного внутрішнього стану», – додав експерт.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
