Президент Росії Володимир Путін активізував дипломатичні контакти з іноземними лідерами та отримує сигнали про готовність США до зближення.
Про це пише The New York Times.
На тлі погіршення відносин Вашингтона з Києвом це може посилити позиції Москви на міжнародній арені.
Минулого тижня Путін провів телефонні переговори з лідерами Фінляндії та Норвегії, приймав еміра Катару й президента Ірану на форумі країн — експортерів газу. Крім того, він супроводжував керівників африканських держав на московській виставці, де закликав їх контролювати соціальні мережі, попереджаючи про ризик масових протестів за прикладом Франції.
Водночас російський президент отримав запрошення на міжнародні зустрічі високого рівня, попри продовження війни проти України та відсутність ознак готовності Кремля до компромісів. Адміністрація Дональда Трампа також розглядає можливість скасування санкцій проти російського державного інвестиційного фонду.
Цьому передували згода Трампа на імпорт російського дизельного пального та позитивні висловлювання спеціального посланця США Стіва Віткоффа про Путіна.
"Я думаю, у Кремлі справді святкують", — сказав аналітик з питань Росії Німецької ради з міжнародних відносин Штефан Майстер.
Він додав: "Незалежно від того, що вони роблять чи не роблять, вони отримують те, чого навіть не очікували".
У листопаді Путін планує відвідати китайський Шеньчжень для участі у форумі Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Там можлива його тристороння зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном і Трампом. Такий формат, за оцінкою видання, поставив би Росію в один ряд із двома провідними світовими державами.
Ще одна потенційна поїздка російського президента — до Маямі в грудні на саміт G20. Трамп запросив Путіна на цю зустріч, що викликало невдоволення частини союзників США.
На цьому тлі відносини Вашингтона з Києвом, за оцінкою The New York Times, продовжують погіршуватися. Видання звертає увагу на публічні заклики Трампа до українців замінити президента Володимира Зеленського, якого він назвав перешкодою для миру.
Також Україна втратила частину критично важливого доступу до військової версії супутникової системи Starlink, а її потреба в американських засобах протиповітряної оборони залишається незадоволеною.
Путін роками розраховував, що зможе дочекатися послаблення підтримки України з боку США та Європи. Тепер, на тлі зміни позиції Трампа щодо Києва, можливих нових домовленостей Вашингтона з Москвою та політичних проблем у європейських країнах, російський лідер може вважати, що його стратегія спрацьовує.
"У Путіна склалося враження, що він мав рацію. Що йому довелося почекати, і зрештою він зможе отримати від Трампа більше, ніж міг собі уявити", — пояснив Майстер.
Водночас Європа опинилася перед складним вибором: на тлі розбіжностей зі США країни континенту намагаються визначити, чи потрібно відновлювати прямі контакти з Путіним і хто саме має вести такі переговори.
Одним із проявів цієї дискусії стала телефонна розмова президента Фінляндії Александера Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським лідером. Путін згодом назвав цей контакт свідченням того, що частина європейських політиків зацікавлена в конструктивному діалозі.
Однак ініціатива викликала суперечки серед європейських союзників. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала фінського та норвезького лідерів за те, що вони діяли самостійно.
Штефан Майстер пояснив цей крок побоюваннями європейських країн щодо втрати американської підтримки:
"Вони справді бояться, що настала точка перелому, і ми втрачаємо США".
Сам Путін останніми тижнями критикував європейських лідерів, звинувачуючи їх у надмірному державному боргу, збільшенні витрат для населення через відмову від російського газу та нехтуванні інтересами власних громадян через підтримку України.
Аналітикиня Центру досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте вважає, що ці заяви спрямовані передусім на Францію та Німеччину, де набирають популярності ультраправі політичні сили, які виступають за припинення допомоги Україні.
"Це лінія, яку Росія просуває вже деякий час, і цілком логічно зробити це напередодні виборів у різних європейських країнах", — зазначила Нотте.
За її словами, Москва намагається переконати європейських виборців, що їхні уряди не захищають інтересів громадян, а спрямовують кошти на мілітаризацію та підготовку до можливої війни з Росією замість розв'язання внутрішніх соціальних проблем. Як приклад такої політичної аргументації вона навела ситуацію у Франції та протести в країні.
