Президент Володимир Зеленський ризикує залишитися без чіткої вертикалі влади, коли загальнонаціональну стратегію будуть виконувати також еліти на місцях. Крім того, соціологи впевнені, що одним із результатів виборів може бути поява ще однієї і навіть кількох партій, які створять конкуренцію чинним парламентарям.
В Україні 25 жовтня відбувся перший тур місцевих виборів: з відкритими списками і розширеними повноваженнями регіональних влад. На відміну від минулих років, серед лідерів – велика кількість місцевих проєктів. Якщо раніше мери найчастіше були членами загальнонаціональних партій, зараз вони створили свої політсили.
Детальніше про те, якими будуть наслідки місцевих виборів, розбиралось видання Оbozrevatel, повідомляє UAINFO.org.
Що далі? Нові гравці у великій політиці
Ще кілька років тому в Україні була чітка вертикаль влади. У президента була своя партія, своя фракція, свій голова облдержадміністрації і близько двох третин депутатів у місцевих радах. Зараз же ланцюжок переривається на губернаторі – більшість великих міст отримає мерів і депутатів, які не мають стосунку до загальнонаціональних партій.
Свої сили створили мери багатьох міст, вони ж приводять своїх людей до міських рад, розповідає соціолог Андрій Єременко.
Читайте також: Александр Кочетков: "Слуга народа" – это не партия, а лишь политическая тень, отбрасываемая президентом Зеленским
"У жодному місті за рідкісним винятком жодна з національних партій не набере і 30%, хоча можливі винятки. З'являється величезна кількість місцевих партій. У Чернівцях взагалі конкуренція винятково серед місцевих партій. Виникає цікава історія. У національних-центральних партій взагалі зникає механізм ухвалення рішення на місцях", – каже Єременко.
Далі переможці на місцях почнуть готуватися до парламентських виборів і спробують вийти на загальнонаціональний рівень, упевнений соціолог. Це може призвести до появи нової "третьої сили" в парламенті наступного скликання.
Ще один варіант для місцевих партій, які зараз отримають перемогу, – шукати союзників серед загальнонаціональних партій до наступних виборів. Щоб увійти в "велику політику", їм потрібно буде подолати бар'єр не тільки у своєму регіоні, а й загалом по країні, додає директор центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук.
"Більшість формуватимуть місцеві проєкти. Вони не завжди чисто регіональні. Вони будуть формувати більшість. Це не парламентські партії, а місцеві. Це нова тенденція, яка трохи переформатує всі політичні процеси. Можлива поява таких одиниць, які будуть менше залежати від центру" , – розповідає Дмитрук.
Єременко пояснює: в Україні з'явилася велика кількість виборців, які розчарувалися і в "старих", і в "нових" політиках, і тепер готові звернути увагу на місцеві партії. Для прикладу, якщо раніше "прозахідна партія" ( за вступ до ЄС і НАТО) традиційно набирала близько половини голосів, то зараз – близько 15%. Прихильники такої ідеї залишилися, але тепер шукають інші політичні сили, які будуть відображувати їхні переконання.
Читайте також: Зеленський може розпустити Верховну Раду після місцевих виборів, – "слуга народу" Потураєв
"Буде багато спроб створити загальнонаціональну політичну силу. Партії, які отримали результат в одному-двох-трьох містах – їх буде багато", – підсумував Єременко.
Політики йдуть за грошима
Напередодні виборів політики практично не замовляли досліджень електоральних переваг, які стосуються облрад, але водночас практично всі соціологічні центри вивчали, кого українці обиратимуть до міських рад. Головна причина такої тенденції – гроші.
У межах децентралізації левова частка податків залишається на місцях, тут ухвалюють рішення, як розпоряджатися землею, чи давати дозволи на нове будівництво, де і що ремонтувати, скільки коштів і на що витрачати. Поява такого ресурсу посилила політичну конкуренцію.
Виявилося, що місцевим елітам вигідніше працювати самостійно і нікому не підкорятися, а не перебувати в межах загальнонаціональної партії. Є десятки міст, де мери вже не перший рік перебувають біля "керма", але вперше висувались самостійно зі своєю політичною силою.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
