Володимир Зеленський
Після того, як Приморський суд в Одесі оголосив вирок колишньому лідерові місцевого "Правого сектору" Сергієві Стерненку, країною прокотилася хвиля акцій протесту. Чи можно було це передбачити? Так. Чи передбачили? Питання риторичне
Про це у своєму блозі на "Дні" пише Лариса Волошина, повідомляє UAINFO.org.
Стерненкові адвокати заявляють про загрозу життю їхньому підзахисному, а соцмережами шириться повідомлення про обшуки в сотника 5 сотні Майдану Ігоря Солонинка. Його нібито звинувачують у побитті бійця "Беркуту" взимку 2013–2014 року.
Схоже, що хтось навмисно докладає зусиль, аби вирок Стерненкові видавався початком системних репресій проти проукраїнських активістів-майданівців. Чи розуміє влада, на що можуть перетворитися наявні суспільні занепокоєння в разі появи “сакральної жертви”? Хтось – ще б пак.
Сім років і три місяці ув’язнення та конфіскацію половини майна кожному за дії, які повністю знецінюють сенс і зміст викладених у суді фактів. Метою нападу, на думку обвинувачення, було заволодіння карткою, телефоном і 300 гривнями Сергія Щербича – на той час депутата Лиманської райради.
Читайте також: В Україні клекоче гримуча суміш. Коли і як рвоне?
Таким чином ціннісне протистояння між українським активістом і керівником місцевого осередку проросійської партії "Родіна", предметом якого була державна безпека, підміняють банальним розбоєм.
Судова справа проти Стерненка мала цілком зрозумілу моральну сторону. А якби в лютому 2014 року хтось викрав у Криму Сергія Аксьонова чи Володимира Костянтинова та змусив їх відмовитися від участі в російській окупації, ми зараз теж судили би цих людей?
Якби хтось тоді вирахував російських диверсантів Безлера, Гіркіна, або "Моторолу" та, полічивши ребра, вивіз до кордону з Росією – ми теж мали би робити вигляд, що “закон суворий, але це закон”?
Багато українців сьогодні шкодує, що не змогли вчасно запобігти діям проросійських сил на нині окупованих територіях. Тому люди симпатизують Стерненкові. Багато хто бачить у ситуації з ним загрозу для себе особисто. У ті непрості дні тисячі відчайдухів йшли на пряме порушення закону замість того, щоби слухняно спостерігати, як поліція підіграє бойовикам, а місцеві чиновники роблять вигляд, що не помічають зміни прапорів над міськрадами.
Якщо держава не здатна усунути з політичного й інформаційного поля російську агентуру, то чи може вона карати патріотів за те, як вони борються за Україну? Це питання на акціях на Стерненкову підтримку ставив собі кожен.
Й от тут ми переходимо до основного запитання: хто й навіщо розхитує ситуацію в країні?
Читайте також: Зеленський і його "слуги" готують нам "російську весну". Цього разу все серйозно й украй небезпечно
27 січня в окупований Донецьк приїхали російські пропагандисти Маргарита Симоньян, Тигран Кеосаян і Роман Бабаян для проведення форуму "російський Донбас". У результаті оголосили плани "з відновленню територіальної цілостності ДНР і ЛНР".
28 січня Східна правозахисна група повідомила про початок процесу об'єднання терористів окупованих Росією районів Донецької та Луганської областей в одне формування.
Вчора, 25 лютого, стало відомо, що колишній міністр внутрішніх справ України часів Януковича Віталій Захарченко готується очолити об'єднані "ДНР" і "ЛНР" на Донбасі. Про це він заявив російським пропагандистам з Russia Today.
Цілком очевидно, що Росія готується до наступу та створює для себе прикриття, яке має видаватися самостійною військовою ініціативою псевдореспублік. Така собі "русская весна 2.0". І Захарченкову постать тут обрали не випадково. Скільки в колишнього очільника МВС залишилося друзів у місцевих адміністраціях сходу, у Нацгвардії, в оновленій поліції?
Протести проти реваншистських дій влади цілком вписуються в цю конспірологічну канву. На тлі загострення на фронті й посилення тиску з боку Москви хтось дуже зацікавлений у дестабілізації ситуації в країні.
Тож замість полювання на патріотичних "відьом" президетовому оточенню варто зосередитися на справжній небезпеці. Адже від готовності Зеленського приймати державницькі рішення і спиратися на державницькі політичні та громадські сили дуже скоро буквально залежатиме подальша доля країни.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
