У день, коли у М'янмі під час протестів вбили майже 100 людей, російська делегація на чолі із заступником міністра оборони брала участь в урочистостях разом з місцевими військовими.
Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.
Крім заступника міністра оборони Росії Олександра Фоміна, на військовому параді, присвяченому офіційному святу – Дню збройних сил, були присутні також представники Китаю, Індії, Бангладеш, Пакистану, Лаосу, В'єтнаму і Таїланду.
Росія – єдина країна, яка направила до М'янми військового чиновника високого рангу. Решта обмежилися присутністю на параді військових аташе при посольствах, які вже перебували в М'янмі.
Після військового перевороту, який стався 1 лютого, країна опинилася в міжнародній ізоляції.
День, коли в столиці проходив військовий парад, став найкривавішим за весь час боротьби між генералами, які захопили владу, і населенням, яке відмовилося підкоритися хунті.
У суботу під час протестів по всій країні загинули близько 100 людей. В цілому жертвами придушення протестів стали понад 500 людей, згідно з даними правозахисників. Як повідомляла Reuters, хунта 23 березня визнала загибель 164-х демонстрантів.
Міністри оборони 12 країн у неділю опублікували спільну заяву із засудженням дій військових у М'янмі. Під заявою стоять підписи міністрів оборони Британії, США, Австралії, Канади, Німеччини, Греції, Італії, Японії, Данії, Нідерландів, Нової Зеландії, Південної Кореї.
Читайте також: В Мьянме начался "мусорный бунт"
"Професійні військові слідують міжнародним стандартам поведінки і несуть відповідальність за захист, а не за заподіяння шкоди людям, яким вони служать", – йдеться в заяві.
Опозиція М'янми різко розкритикувала присутність представника Росії у військовому параді, який відбувся на тлі придушення масових протестів.
Яданар Маун, представник групи "Justice for Myanmar" ("Справедливість для М'янми"), заявив агентству Reuters: "Росія допомагає терору, розв'язаному проти народу. Огидно, що російські чиновники відвідують М'янму і легітимізують незаконну військову хунту".
Чому Росія не відмовилася від участі в заході, який піддали рішучому осуду в багатьох країнах світу?
Друг і союзник
Делегацію, у складі якої були представники міністерства оборони та громадської ради при ньому, очолював заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін, який опікується питаннями міжнародного військового співробітництва.
Росія – важливий постачальник озброєнь для армії М'янми. Раніше вона поставляла до М'янми винищувачі МіГ-29 та навчально-бойові літаки Як-130, гелікоптери Мі-24, системи ППО, радіолокаційні станції, бронетехніку.
У 2018 році уклали контракт на поставку винищувачів Су-30СМЕ, які мають надіслати в найближчі два роки.
У січні, напередодні перевороту, в М'янму прилітав міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який уклав кілька військових контрактів про постачання зенітних комплексів "Панцир-С1", розвідувальних безпілотників "Орлан-10Е" і радіолокаційних станцій, передає "Інтерфакс".
За день до параду, в п'ятницю, Мін Аун Хлаїн провів перемовини з Олександром Фоміним.
Агентство "Інтерфакс" процитувало заяви російського генерала, який назвав М'янму "надійним союзником і стратегічним партнером Російської Федерації в Південно-Східній Азії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні загалом".
Він також сказав, що на перемовинах сторони домовилися розширити військове і військово-технічне співробітництво як стратегічні партнери.
Внутрішня справа
Як заявив Російській службі Бі-бі-сі головний редактор журналу "Експорт озброєнь" Андрій Фролов, західні країни навряд чи зможуть вплинути на поведінку Росії щодо М'янми, їхня думка вже не має для Москви великого значення.
"У нас і безпосередньо з ними відносини, м'яко кажучи, не найпростіші, і тому зіпсувати їх вже неможливо", – сказав він.
Речник російського президента Дмитро Пєсков у понеділок заявив, що не варто розглядати візит російської делегації як схвалення вбивств демонстрантів: "Ви знаєте, що у нас давні і конструктивні зв'язки з М'янмою, є напрацювання в плані двосторонніх відносин, і з цього кута потрібно ставитися. Це абсолютно не означає схвалення тих подій, які мають місце в країні".
Як розповів в інтерв'ю Бі-бі-сі старший науковий співробітник Інституту Далекого Сходу Російської академії наук Василь Кашин, у військово-технічне співробітництво з азійськими країнами Росія традиційно підтримує відносини з будь-якою чинною владою.
Це стосується і М'янми: "Ми не втручаємося у внутрішні справи, тому що це занадто складна історія, і там безперспективно втручатися. Особливо, якщо врахувати, що М'янма – це країна, на периферії якої перманентно йдуть кілька воєн і повстань. Міркувати про внутрішньополітичну ситуацію у М'янмі з точки зору звичних нам категорій навряд чи має сенс, тому що це величезна своєрідна країна, яку ми не дуже добре розуміємо".
Кашин зазначає, що Росія продає М'янмі озброєння, які навряд чи будуть використані для придушення протестів – комплекси ППО, винищувачі, радари.
За словами експерта, поки немає резолюцій Радбезу ООН, або міжнародних зобов'язань, які заважають продавати озброєння М'янмі, Росія буде це робити.
10 березня Рада безпеки ООН засудила насильство в М'янмі і висловила глибоку стурбованість порушеннями прав людини, закликала військових проявляти максимальну стриманість і підкреслила, що уважно стежить за ситуацією.
Про жодні міжнародні санкції в заяві Радбезу не йдеться. Серед постійних членів Ради безпеки двоє – Росія і Китай – направили своїх представників на парад в М'янмі.
За словами Василя Кашина, основним постачальником озброєнь М'янмі є не Росія, а саме Китай.
"Якраз закупівля зброї в Росії для М'янми – спроба послабити свою односторонню залежність від Китаю. Китай – домінуючий гравець в економіці М'янми, але у нього завжди були неоднозначні відносини з усіма урядами М'янми – типові відносини великої держави і менш великої держави. Але саме тому м'янманці намагаються обмежувати хоч якось свою залежність від КНР і саме для цього їм потрібна Росія", – каже він.
Ембарго і поставки
Тим часом відмова від військово-технічної співпраці, як і свідоме її продовження з державами, політику яких засуджує міжнародна спільнота, – не така рідкісна практика.
У 2018 році Німеччина припинила військово-технічне співробітництво з Саудівською Аравією (одним із найбільших покупців зброї в світі) через війну в Ємені і вбивство журналіста Джамаля Хашоггі, в причетності до якого звинуватили спадкоємця престолу цієї арабської країни.
Читайте також: В Мьянме силы безопасности застрелили 7-летнюю девочку прямо в ее доме
Тоді до заборони приєдналися деякі інші європейські країни, серед яких, наприклад, Норвегія. Німецьке ембарго буде діяти до кінця 2021 року, але, можливо, Берлін захоче його продовжити.
Британія також оголошувала заборону на поставки зброї до Саудівської Аравії, але в липні минулого року скасувала його. Головний постачальник Ер-Ріяда – США – взагалі не припинили поставки за багатомільярдними контрактами, пояснивши це небажанням шкодити торговим відносинам двох країн.
У серпні 2020 року громадська організація Кампанія проти торгівлі зброєю (Campaign Against Arms Trade – CAAT) оголосила, що Британія продає різне військове обладнання та озброєння країнам, які британський МЗС офіційно називає порушниками прав людини.
Серед цих країн – Саудівська Аравія, Єгипет, Китай, Узбекистан і Білорусь.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
