Фото: UAINFO
Я довго мовчала стосовно дітей з ленерів і денерів, які мають вступати у вузи України без ЗНО. Але ж ні, мене вимушують таки сказати свою думку. Я не проти.
Перед тим, як ви прочитаєте цю цитату, рекомендую зрозуміти мою думку.
По-перше, якщо діти хочуть зрозуміти інше, ніж життя в тому срачі, де вони живуть? В цих дітей був вибір?
Так, згодна, що в 17 років вони вже могли допомагати вбивати наших хлопців та дівчат на сході. Могли просто не розуміти, що роблять, бо іншого життя не бачили.
Читайте також: Давайте будемо чесними: система освіти у нас давно зламана і не підлягає ремонту
Особисто в Києві знаю киян, батьки яких відверта вата і вони вчаться в університетах і паплюжать Україну, поливають брудом її.
Я виросла на півдні біля Криму, зараз це прикордонна зона КПП Каланчак, ви ж знаєте. Для мене патріотизм і любов до України, було незрозуміло. Я там чула в дитинстві, як мама бідкалася, коли вбили Чорновола, що Україну ми втратили, але то було розуміння, що як би я іграшку якусь поламала і все.
Для мене шанс взнати, що значить любити Україну став можливим лише, коли я почала вчитися в Києві в університеті. Бачити таких, як я, дітей з інших областей. Слухати про Україну і т.д.
На Майдан теж приходили не патріоти, однак вони змінювали свою думку і в результаті пішли першими на схід боронити Україну.
Читайте також: Якби МОН України звернувся до досвіду І. Стешенка, то в Україні розбудовувалась би справді іманентна національна освіта, – думка
Серед тих, хто буде поступати, звісно, є і відверта вата, а її нема в інших містах?
Повірте, в Каланчаку скільки вати, що вам і не снилося. Тим не менше, вони ж вчаться у вузах України.
Ми або даємо їм шанс побачити, як живуть інші, або ця війна навічно. І ви знаєте, що я допоможу дітям, незалежно від того, хто їх батьки.
І так, я згодна, що ми тут ризикуємо, що вати може бути більше. А ви подивіться навколо, хто вас оточує. Особисто я бачу неймовірну купу вати і тих, хто хоче в рашку.
І дивуюсь, як ми можемо в таких умовах боротися на всіх фронтах за Україну. Дякую.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
