Уперше опубліковано витримки з тексту мирного договору, який було узгоджено під час кількох раундів переговорів між Україною та РФ навесні 2022 року.
Німецьке видання WELT стверджує, що "оригінал документа" є в їхньому розпорядженні, але витяги з нього наводяться текстом, а не фотокопіями, інформує UAINFO.org.
Йдеться про проєкт договору, який обидві воюючі сторони погодили станом на 15 квітня 2022 року. "Відкритими" залишалися лише кілька пунктів. Їх мали обговорити особисто Володимир Путін і Володимир Зеленський на зустрічі у верхах, яка так і не відбулася.
Після того як Україна почала домагатися дедалі більших успіхів на полі бою, Росія відступила від своїх максималістських вимог, і сторони розпочали розробку проєкту угоди.
Основні положення
Згідно з проектом мирного договору, Україна зобов'язувалася:
- дотримуватися "постійного нейтралітету", тобто відмовитися від членства у військовому союзі, включно з НАТО;
- відмовитися від виробництва і отримання ядерної зброї, не пускати іноземні війська в країну і не пропускати зброю;
- не надавати свою інфраструктуру, включно з аеродромами і морськими портами, іншим країнам;
- утримуватися від проведення військових навчань з іноземною участю і від участі в будь-яких військових конфліктах;
- законодавчо заборонити "фашизм, нацизм і агресивний націоналізм".
Пропозиції з Кремля були такими:
- більше не нападати на Україну;
- у разі нападу на Україну країни-гаранти були б зобов'язані підтримати Україну протягом 3 днів;
- РФ була не проти гарантій безпеки Україні від інших країн, цей пункт був схожий на п'яту статтю НАТО;
- окуповані частини Донецької та Луганської областей частково залишалися б за Росією. Крим і порт Севастополь виключалися з гарантій безпеки, що, фактично, означало б передачу контролю над півостровом РФ.
Росія також хотіла включити в договір Білорусь, а Україна – Туреччину.
Під час переговорів Росія заявила про свою готовність вивести війська з України, але не з Криму і частини Донбасу. Глави держав мали обговорити деталі виведення військ безпосередньо. Два українські переговорники підтвердили це в коментарі WELT.
Читайте також: "Шукайте миру": Папа Римський знову закликав Україну до переговорів з РФ
Як стверджує видання, загалом текст договору схожий на так зване "Стамбульське комюніке". Це двосторінковий документ, копія якого також є в розпорядженні WELT. У ньому Україна представила свої вимоги перед зустріччю переговірників 29 березня 2022 року в Стамбулі. У комюніке був пункт про те, що статус Криму мав бути уточнений у переговорах протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Однак у підсумковому проєкті мирного договору цієї вимоги вже немає.
Питання чисельності армії
Питання про майбутню чисельність українських збройних сил також залишалося невирішеним. Згідно з "Додатком 1", Москва зажадала від Києва скоротити свою армію до 85 тисяч солдатів – зараз в армії служать близько мільйона. Україна запропонувала контингент чисельністю 250 000 солдатів.
Розійшлися думки і з приводу кількості військової техніки. Росія вимагала скоротити кількість танків до 342, а Київ хотів зберегти до 800. Україна хотіла скоротити кількість бронетехніки до 2400, тоді як Росія вимагала, щоб залишилося тільки 1029. Москва планувала залишити Україні всього 519 артилерійських систем, Київ хотів 1900.
Київ хотів зберегти 600 систем залпового вогню з дальністю до 280 кілометрів, за задумом Росії, їх мало бути 96 з максимальною дальністю 40 кілометрів.
Крім того, Москва вимагала залишити в Україні 102 винищувачі і 35 вертольотів, Київ наполягав на 160 літаках і 144 вертольотах. За російськими задумами має бути два бойових кораблі, за українськими – вісім.
Нездійсненні вимоги
Як пише WELT, хоча ключові пункти залишилися відкритими, проєкт угоди показує, наскільки сторони були близькі до можливої мирної угоди у квітні 2022 року.
"Путін і Зеленський мали вирішити розбіжності, що залишилися, в особистій бесіді. Але після багатообіцяючого саміту в Стамбулі Москва висунула наступні вимоги, на які Київ не погодився. Вони відзначені в документі курсивом", – ідеться в публікації.
Серед таких неприйнятних для України вимог – зробити російську мову другою офіційною мовою в Україні, зняти взаємні санкції та припинити позови в міжнародних судах. Також Москва вимагала від Києва законодавчо заборонити "фашизм, нацизм і агресивний націоналізм".
Загальна оцінка документа
Як повідомили WELT кілька дипломатів, які брали участь у переговорах, навесні 2022 року був великий інтерес до рішення. Але поразка РФ на початковому етапі війни змінила загальний розклад. Автори публікації вважають, що "в ретроспективі угода, як і раніше, здається вигідною".
"Це була найкраща угода, яку ми могли укласти", – сказав тоді WELT член української переговорної делегації.
Дивлячись на сьогоднішню ситуацію у війні, видання стверджує, що у квітні 2022 року Україна займала сильнішу позицію на переговорах, ніж зараз.
"Якби дорога війна закінчилася приблизно за два місяці, це врятувало б незліченну кількість життів і безліч страждань", – стверджує автор статті, явно не усвідомлюючи, який жах коїться на окупованих Росією територіях.
На закінчення WELT наводить посилання на вирвані з контексту і перекручені російською пропагандою слова учасника української делегації на переговорах Давида Арахамії про те, що угода нібито зірвалася через тодішнього прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. Нібито він наполіг на тому, щоб Україна відмовилася від мирної угоди і продовжувала бойові дії.
Насправді в тому інтерв'ю Арахамія говорив, що Україна ніколи не збиралася підписувати цей документ, бо жодної довіри до росіян не було. За його словами, переговори були потрібні для того, щоб виграти час для мобілізації та перегрупування сил. Арахамія прямо наголошував, що західні партнери знали про хід переговорів і бачили драфти документів, але не вирішували за Україну, а лише могли дати поради.
"Вони нам фактично порадили не йти в ефемерні гарантії безпеки (з росіянами), які неможливо було на той час давати взагалі", – сказав Арахамія в інтерв'ю Наталії Мосейчук у листопаді 2023 року.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
