Голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук запропонував створити раду вихідців із Донбасу для того, щоби пов'язані із регіоном люди виступали зі своїми пропозиціями для делегації
Про це для "Еспресо" пише Віталій Портников, повідомляє UAINFO.org.
Це перший кадровий наслідок скандальної відставки із ТКГ колишнього українського прем'єра Вітольда Фокіна, заяви якого нагадували про найгірші зразки російської пропаганди.
Й ось тут виникає питання: а навіщо взагалі потрібен був Фокін, навіщо зараз потрібна ця рада вихідців? І відповідь на це запитання є очевидною – це коли одну дурість, одну помилку хочуть перекрити іншою.
Читайте також: "Росію треба зрозуміти": як Фокін став маркером політики Зеленського
У Зеленського з першого дня після його обрання президентом України була ідея щодо участі в переговорному процесі переселенців. Можна було вважати, що таким чином новий президент хоче перехопити в російських окупантів ініціативу й показати, що, крім найманців із російської делегації, є й інші представники Донбасу. Ну а могла бути й інша мета – за допомогою цих українських представників легітимізувати компроміс із Кремлем, показати, що "люди самі хочуть".
Із цього нічого не вийшло. Більше того, поява у ТКГ журналістів Сергія Гармаша та Дениса Казанського розлютила росіян. А про діяльність інших представників переселенців узагалі нічого не відомо, ніби їх у ТКГ і немає.
І тоді з'явився Фокін зі своїми компромісними ідеями. А коли висловлювання колишнього прем'єра призвели до справжнього політичного скандалу, придумали раду вихідців. Аби ці ідеї просував уже не один Фокін, а група заслужених "аксакалів". Складніше ж буде протистояти колективному розумові, ніж одному політичному пенсіонерові.
Читайте також: Зеленський і його виборець так і не зрозуміли, навіщо потрібен Мінськ – Портников
Але із цього теж нічого не буде. Не буде просто тому, що Росія не збирається ні про що з Україною домовлятися у ТКГ. Час домовленостей для Зеленського вичерпаний, як свого часу був вичерпаний цей час для Порошенка. Тому що Росії не домовленості потрібні, а капітуляція. Думаю, це зрозумів навіть сам Зеленський. Просто за допомогою цих нехитрих популістських засобів президент намагається зупинити падіння власного рейтингу, утримати бодай частину електорату.
І з цього теж нічого не вийде. Зеленський був приречений на крах у день свого обрання главою держави. І зараз ми за цим крахом спостерігаємо.
Важливо тільки, щоби спроби президента та його оточення протистояти цьому неминучому крахові не призвели до здачі національних інтересів.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
